Світлана Калугіна

«Ріка життя»

Між крутих берегів ллється вільно ріка. Вона мчить у незвідані далі. Як та вільна ріка, час нестримно стіка, Підіймаючи нас по спіралі.
Світлана Калугіна

«Твій сон»

У сни до Тебе я не повернусь. Не хочу бути маревом, лиш миттю. Я сонячним промінням посміхнусь, Нічною зіркою, небесною блакиттю.
Світлана Калугіна

«Я бавлюся»

Я бавлюся з тобою, мов з дитям, На відстані десятків тисяч кроків. Ти називаєш це своїм життям, Якого прагнув всі свідомі роки.
Світлана Калугіна

“Втікаю”

Втікаю... Від усіх я утікаю Туди, де степ, Де видно небосхил. На волю сміх і сльози Випускаю, Бо втримать їх Не маю більше сил.
Світлана Калугіна

“Гра”

Ми граємо в одну цікаву гру – Блукаєм величезним Лабіринтом, Хоча і знаєм істину просту – Усі на цьому світі ми Транзитом.
Світлана Калугіна

“Коханий, де ти?”

Загиблим воїнам АТО присвячується. - Коханий, де ти? - Тут я, мила, Де верби шелестять грайливо, Де промінь любиться з росою - Навіки, мила, я з тобою.
Світлана Калугіна

“Відьма”

Я - відьма, фурія, чаклунка неземна, Я - бестія, Моргана і Горгона. Награлася з тобою вже сповна, Мій келих щастя аж по вінця повен.
Світлана Калугіна

“Життя-вокзал”

Життя людини схоже на вокзал: Одних стрічаєм, інших -проводжаєм, Щодня ведем відвідувань журнал, Та, іноді, про себе забуваєм.
Світлана Калугіна

“Ніжність”

Я ніжусь у твоїх руках – літаю. Я п’ю нектар із твоїх уст – кохаю. Я граю струнами душі – тримаю. Я ловлю погляд і сміюсь – втікаю.
Світлана Калугіна

“Ти подзвонив”

Ти подзвонив. Немов через роки Почула голос – наче грім у спеку. Ти подзвонив, і ось мої думки Летять до тебе – марно, що далеко.
Світлана Калугіна

“Ніч”

Ніч. Опустилась тиша на асфальт, Сірі стежки – мої дороговкази. Із парку чути звуки – грає альт, Дівочий регіт, чутно якісь фрази...
Світлана Калугіна

“Сон”

Я загубилась і не знаю, де. Як вирватися, де шукать дорогу? Стежина вже нікуди не веде. Не приведе й до рідного порогу.

Ми у соцмережах

0ПослідовникиНаша група у Facebook
1ПослідовникиПоширити
1ПослідовникиПоширити