Блог

Блог

Авторська сторінка

Світлана Калугіна

«Я дякую тобі за нелюбов»

Я дякую тобі за нелюбов, За квіти, недаровані тобою, За те, що не шукав і не знайшов, Не обіцяв, не кликав за собою.
Світлана Калугіна

“Безкрила птаха”

Позабігали десь мої думки, Та так далеко, що ніде не видно. Порозтікались, мов би ті струмки - Геть стало пусто в голові, аж дивно.
Світлана Калугіна

“Солодкий хміль”

Я в дикім танці приховаю біль, Вином розбавлю тугу за тобою. Не відпускай мене, солодкий хміль, Я не готова нині до двобою.
Світлана Калугіна

“До друзів”

Чи знаємо ми ціну ворожнечі? Чи вміємо ми дружбу берегти? Здавалося б, такі звичайні речі - Не переходить шлях, а поряд йти.
Світлана Калугіна

“Я заблукала “

Я заблукала у твоєму серці, Я заблукала у твоїх думках. Твоїх очей блакитні два озерця Мене тримають у твоїх руках.
Світлана Калугіна

“Я щомиті тебе забуваю”

Я щодня, щохвилини, щомиті тебе забуваю. Мов з обличчя змиваю набридлий усім макіяж. По шматочках розбите життя я до купи збираю - Повертаю до болю знайомий мені антураж.
Світлана Калугіна

“Ми зі слізьми з’являємось на світ”

Ми зі слізьми з'являємось на світ, Душа у світ приходить зі стражданням. По собі залишає кожен слід - Шукає відповідь на вічні запитання.
Світлана Калугіна

“Ніколи”

Я ніколи до тебе не звикну, ти різний, ти - свято. Я не хочу до тебе звикати - ти справжнє моє відкриття. І в буденних турботах тебе я вивчаю завзято. Та щоб звикнуть до тебе, не вистачить навіть життя.
Світлана Калугіна

“До друга”

Хто я для тебе? Ну зізнайся, хто? Кохана? Подруга? Чи мрія нездійсненна? Чи, може, осінь в сірому пальто? Щоденне щастя чи журба щоденна?
Світлана Калугіна

“Шкода”

Ніхто не може повернуть минуле, Ніхто не може повернуть людей, Які на віки сном міцним заснули - Нам вже не повторить ні мить, ні день. Усі ми живемо за власним планом, І доля у нас в кожного своя.
Світлана Калугіна

“Приречена”

Приречена я на твоє кохання. Чому, скажи, чому обрав мене? Не хочу чути я твого зізнання, Не треба мені сліз твоїх, страждання, Все це якесь нещире, напускне.
Світлана Калугіна

“Крила”

Не треба мати крила, щоб літати, Для цього досить вітру в голові, Для цього досить мріяти, кохати, Пробігтися босоніж по траві.