Холера – це реальність

    140

    Серпень – закінчується літо,але спека не відступає. При високій температурі повітря прогрівається вода у річках та водоймах, що призводить до розмноження хворобоутворюючих мікроорганізмів, до яких відноситься і холера. У 90х-роках двадцятого сторіччя в   Україні був спалах цієї хвороби в м. Одеса та області, м.Миколаїві.  Влітку поточного року цього збудника знайшли в м.Миколаїві у водах річки Інгул. Випадків захворювання доки не зафіксовано.

    ХОЛЕРА  – гостра інфекційна хвороба, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту, порушенням водно-сольового обміну і обезводненням організму; відноситься до карантинних інфекцій, яка за відсутності лікування може через декілька годин закінчиться смертю.

    Збудник холери – холерний вібріон. Холерні вібріони добре переносять низькі температури, можуть зимувати в замерзлих водоймах, тривало зберігатися в прибережних водах морів.

    Кип’ятіння вбиває вібріони впродовж 1 хвилини.

    Вони чутливі до висушування, дії світла, дезинфікуючих і антибактеріальних речовин. У воді поверхневих водойм, мулі в теплу пору року можливо навіть розмноження холерних вібріонів, чому сприяє забруднення води відходами з лужною реакцією.

    Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або носій вібріонів.

    Холера передається лише фекально-оральним шляхом, частіше при вживанні забрудненої води для пиття, миття посуду, овочів, фруктів, при купанні і т. ін., а також через їжу і при побутових контактах.

    Клінічна картина варіює від безсимптомного вібріононосійства до важкої течії через різке обезводнення. Інкубаційний період – від декількох годин до 5 днів, частіше 1-3 дні. Хвороба зазвичай починається гостро.

    Першою клінічно вираженою ознакою холери є пронос. Випорожнювання швидко стають водянистими, мутнувато-білими, нагадують рисовий відвар, без запаху. Блювота зазвичай з’являється услід за проносом раптово, без попередньої нудоти, по вигляду блювотні маси також схожі на рисовий відвар. У більшості хворих пронос і блювота не супроводяться болем в животі.

    Існує просте лікування холери. До 80% людей можна з успіхом лікувати, своєчасно надаючи їм оральні регідратаційні солі та антибактеріальну терапію. Пацієнтам з украй важкою мірою дегідратації необхідні внутрішньовенні вливання.

    Прогноз при своєчасному і правильному лікуванні, як правило, сприятливий. Летальні результати складають менше 1%.

    Профілактика холери носить індивідуальний і суспільний характер. В рамках першого напряму найефективніше вакцинація перед поїздкою в тропічну країну. Індивідуальна профілактика холери включає дотримання санітарних норм , а саме миття рук, овочів, фруктів, вживання для пиття кип’яченої води. В ендемічних осередках не можна купатися у водоймах.

    Районний лікар-інфекціоніст Галина Талалаєва