«Кожна дитина має право…»

Дитинна є повноцінним членом суспільства і має свої власні права. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

72

Які загальні права дитини?

  • право на життя;
  • право на охоронну здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
  • право на безпечні умови для життя і здорового розвитку; право на ім’я та громадянство;
  • право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку;
  • право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
  • право на свободу совісті та релігійних переконань;
  • право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв’язку (комп’ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
  • право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності;
  • право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків; право на освіту; право на майно та житло.

Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людсь­ку гідність дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Дитина ж, яка досягла 10 років, має право визначати місце свого проживання спільно з батьками. Дитина, якій виповнилось 14 років, взагалі може самостійно визначати, де їй проживати у випадку, якщо її батьки проживають окремо (ст. 160 СК України, ст. 29 ЦК України). Після досягнення 14 років дитина набуває право самостійно звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських своїх батьків або одного з них.

Дитина має право дати або не дати згоду на усиновлення (ст. 218 СК України). Згода дитини на усиновлення потрібна у всіх випадках, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Крім того, дитина має право бути проінформованою про правові наслідки усиновлення (тобто їй має бути роз’яснено доступним способом, що таке усиновлення, що це означає для неї, які наслідки усиновлення тощо).

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім’ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім’ї.

Як альтернативу притулкам, центрам соціально-психологічної реабілітації та інтернат ним закладам для дітей в Україні запроваджено комплексну послугу, що передбачає тимчасовий догляд та виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками складних життєвих обставин та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу дитини – сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування та визначення форми її влаштування.

Суть послуги «Сімейного патронату» полягає в комплексному підході, професійності та узгодженості дій спеціалістів під час ведення випадку дитини та її сім’ї а саме: патронатного вихователя, який доглядаю за дитиною в умовах своєї сім’ї, та фахівця із соціальної роботи, який здійснює супровід сім’ї дитини, допомагає батькам дитини подолати складні життєві обставини, а у разі потреби сприяє залученню спеціалістів (психолог, юрист, психотерапевт, логопед, тощо), отриманню необхідних соціальних виплат, послуг, чи замовляє їх у районних, обласних спеціалістів. Термін перебування дитини у патронатній сім’ї залежить від її потреб та обставин, що спричинили складні життєві обставини, і орієнтовно становить від 1 до 6 міс. Патронат надасть змогу бездоглядній дитині відчути безпеку, піклування і виховання в умовах сімейного середовища, підтримане спілкування з рідними і навчання у місцеві школи.

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки

Діти, позбавлені батьківського піклування, – діти, які залишилися без піклування батьків к зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Існують такі форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення; опіка, піклування (переважно родичі дитини); прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

Для розвитку маленької дитини надзвичайно важливою є Ваша турбота про неї. Якщо ви твердо вирішили взяти у свою сім’ю дитину, Вам потрібно звернутися до служби у справах дітей районної державної адміністрації за адресою м. Світловодськ, вул. Героїв України, будинок 14, кабінет №12, або за телефоном: 2-17-49.

Світлана Фокасій, начальник служби у справах дітей Світловодської РДА.

Поширити
"Вісті Світловодщини"