Крилов на дипломатичній ниві

    138

    Неймовірно багата подіями епоха, коли, після смерті Богдана Хмельницького, а згодом і поразки Івана Мазепи, Україна поступово втрачала залишки автономних утворень Гетьманщини та Вольностей Війська Запорозького, відбилася й на історії попередника Світловодська – Крилова, що спочиває під водами рукотворного моря.

    В середині ХVІІІ століття одна частина теперішньої Кіровоградщини фактично перебувала під рукою Російської імперії, а інша належала польській республіці на чолі з королем – Речі Посполитій. Та українські люди продовжували жити своїм життям на Богом даній землі і не завжди зважали на ті умовні кордони, що намалювали їм колонізатори. Простих козаків, гайдамаків, українських переселенців не влаштовували намагання загнати їх у чіткі рамки послуху.

    Саме у зв’язку з цим у 1748 році була утворена так звана Брацлавська прикордонна комісія. Офіційно – у зв’язку з активізацією гайдамацького руху на захопленій Польщею Правобережній Україні. Під час розгляду російських претензій до Польщі комісія засідала в Торговиці, а при розгляді польських претензій до Росії, – нерідко в місті Крилові. Про цю історичну цікавинку можна прочитати в коментарях до Корпусу документів 1734-1775 рр. «Архіву Нової Запорозької Січі». Судячи з того документу, до котрого подано пояснення, саме від Криловського куреня козаків представляв Іван Липовий.

    Додамо, що та Комісія перебувала в подвійному підпорядкуванні. Працювала періодично, збираючись протягом року на дві каденції (сесії): січневу та липневу. До кола питань, які вирішувалися Комісією, належали: спільний з польською стороною розгляд справ з приводу наїздів польських чи російських підданих на закордонні маєтки, справи про вбивства, виготовлення і розповсюдження фальшивих грошей, порушення торговельних домовленостей, питання демаркації відповідної ділянки кордону між Росією та Польщею. Постійним і найоб’ємнішим напрямом роботи було повернення втікачів з усіх лівобережних полків на Правобережну Україну, і навпаки. На 1780 рік Комісія – це основний канал спілкування між Лівобережною Україною та Польщею. Скасована після чергового поділу Польщі 1793 року.

    Ось таку цікаву дипломатичну історію, забрало місто Крилів, опинившись під водами Кременчуцького водосховища.

    Федір Шепель,
    краєзнавець, місто Кропивницький.