Медреформа: жодну лікарню не буде закрито

119

Кіровоградщина може стати одним з  регіонів на чолі реформи охорони здоров’я, де раніше за інших буде утворено госпітальні округи – за це в уряді обіцяють дати додаткові кошти на розвиток галузі. У понеділок головні лікарі з усієї області публічно озвучили своє бачення, заклавши основу перспективного плану реформи на території.

Під час наради, у якій окрім медиків взяли участь голова ОДА, народний депутат, галузеві чиновники і очільники районів, підсумовано черговий етап роботи, що проводилася кілька місяців. За час, що минув після прийняття Кабміном постанови про проведення в країні чергового етапу реформування, і лікарське середовище, і самоврядування встигли вникнути і розібратися, що до чого.

Акценти
Головне для того, щоб на місцях сприйняли зміни, це розуміння, що під час реформування не будуть нічого закривати і нікого не скорочуватимуть. На цьому, перш за все, акцентував увагу голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко.
– Жодний медичний заклад в області не має бути закритий, кожен лікар – а у нас кожен лікар на вагу золота, їх у нас не вистачає – повинен максимально реалізуватися і мати максимально якісні умови для надання медичної послуги. Це важлива умова, – зокрема, підкреслив він, звертаючись до представників медичної громадськості регіону і посадовців різних рівнів.
Про те, що перспективний план об’єднання медичних установ в округи повинен формуватися “знизу”, говорив представник парламентського комітету з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч. На його думку, нав’язування “спущеного” з Києва, втручання виконавчої влади тут неприпустиме.
– Якщо не буде порозуміння на територіях, ми не маємо права виносити це на розгляд Кабміну. Кіровоградщина – одна з перших, хто сьогодні обговорює в правильному руслі це питання,– зазначив нардеп.
Втім, у місцевої медицини є і цілком конкретний матеріальний стимул не затягувати з роздумами – Міністерство охорони здоров’я надасть преференції для округів, які будуть сформовані першими – у плані фінансування і забезпечення обладнанням.
– Кіровоградщина буде в авангарді тих областей, які зроблять свою домашню роботу, і отримають від уряду додаткові асигнування на те, щоб розвивати нашу медичну галузь, технічно забезпечити лікаря, щоб він був і з зарплатою, і з сучасними можливостями… Ми впевнено віддаляємося від радянської моделі. Є освітні округи, будуть медичні округи. Той шлях, який стосується адміністративної реформи, Україна теж пройде спокійно, домовившись з територіями і отримавши правильний результат, – підсумував загальні очікування Сергій Кузьменко.

Як це може бути?
Ще раз про те, навіщо це і для чого. Суть госпітальних округів – у тому, щоб людина могла отримати медичну допомогу максимальної якості там, куди вона може бути доправлена за годину. При цьому свої базові функції районні та міські лікарні продовжать виконувати, як і виконували, плюс отримають можливість розвивати у себе той вид спеціалізованої допомоги, який більш потрібний у їхньому госпітальному окрузі.
– Це інструмент для розвитку системи охорони здоров’я, інфраструктури, для того, щоб якомога ближче до населення була медична допомога, і вона була якіснішою, – пояснює директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
Для “кущової” організації є й інші мотиви. Створення відділень або центрів надання багатьох сучасних видів медичної допомоги технологічно і соціально-економічно обґрунтоване і доречне тільки у разі обслуговування ними великої кількості населення – згідно з експертними розрахунками, від 120-200 тисяч. Наприклад, відкривати гемодіалізний центр доцільно, якщо він буде постійно обслуговувати мінімум 25 пацієнтів. А на територіях більшості районів області така кількість не проживає. Тобто, людина з нирковою недостатністю з віддаленого району має їхати півтори-дві сотні кілометрів до великого міста, просто щоб залишатися живою. Процедура – по 6 годин, через день.
Те, як ця ситуація змінюється зараз, уже вписується у філософію реформи. Якраз минулого тижня в Малій Висці розпочало роботу перше на Кіровоградщині відділення гемодіалізу за межами обласного центру. У найближчих планах – створення ще одного в Олександрії. Поділеною на три госпітальних округи – західний, центральний і східний, область бачать і самі медики. До західного округу готові увійти медичні заклади Голованівського, Гайворонського, Благовіщенського, Новоархангельського, Добровеличківського і Маловисківського районів. До східного швидше за все увійдуть медустанови Світловодського, Онуфріївського, Олександрійського та Петрівського районів. Решта територій, відповідно, схиляються до об’єднання в центральному.
Надані у процесі довгого обговорення в середовищі професіоналів пропозиції тепер будуть підсумовані після остаточного узгодження на територіях, потім передані в МОЗ, а звідти – на затвердження уряду – пояснює директор обласного департаменту охорони здоров’я. Після винесення відповідної постанови Кабміном кожна територіальна громада рішенням сесії районної ради прийме для себе план розвитку медичної галузі на 5 років, і вже під ці плани будуть виділятися конкретні гроші.

Є питання?
Звичайно, сьогодні обговорюють як позитиви, так і негативи реформи на конкретному обласному матеріалі. Наприклад, у потенційному західному окрузі всі три потужні лікарні інтенсивного лікування – у Гайвороні, Добровеличківці і Малій Висці, будуть рівновіддалені від центральної частини нового об’єднання. Але найбільшою перешкодою для дотримання вимог до часу доставки пацієнта тут можуть стати не відстані, а якість доріг. З іншого боку, в Кабміні, за словами Олега Рибальченка, ремонт під’їзних шляхів називають одним із пріоритетів – після створення госпітальних округів.
До того ж, ситуація з доступністю медичної допомоги в західних районах сьогодні – така сама, реформа не наблизить і не віддалить точку А на мапі від точки Б. Саме тому у ній відсутня прив’язка до існуючих адміністративних кордонів.
– Можливий варіант, коли самі західні Гайворон, Голованівськ і Благовіщенське створять для себе госпітальний округ першого рівня, а користуватися послугами другого рівня будуть в Умані, де вони користуються ними і зараз, – пояснює директор обласного департаменту охорони здоров’я. – Ми ще не знаємо, можливо, частина пацієнтів цього регіону спочатку, на первинному рівні, обере лікарів з інших областей. Наприклад, у мене є таке відчуття, що частина пацієнтів Вільшанського району обере первомайських лікарів, як лікарів первинної ланки. А Національна служба здоров’я взагалі буде розподіляти кошти без прив’язки до адміністративно-територіального поділу – де людина отримала допомогу, туди гроші і пішли. Ця система вибудовуватиметься природним шляхом.

Можна сперечатися про можливі переваги та недоліки тих змін, які сьогодні пропонує держава, зокрема, і в охороні здоров’я. Можна підхоплювати суперечливі заяви і оцінки окремих балакунів, часто політично заангажованих, з цього приводу і поширювати “зраду”. Але стосовно того, що зміни у системі державної медицини давно назріли і життєво необхідні, точно не посперечається ніхто. Врешті, масштаб обговорення питання, те, як влада “дме на холодну воду”, кілька разів перепитуючи тих, кого безпосередньо реформують про те, як їм і їхнім пацієнтам буде краще, навіює стриманий оптимізм.

Андрій Трубачев.