“Настала осінь”

57
Реклама

Настала осінь… Ні, не золота –
Похмура, із холодними дощами.
Надворі дощ і в голові сльота.
Все сплуталось – зима не за горами.

Неначе під дощем моя душа –
Холодна й мокра, як ця пізня осінь.
Все, що було, не варте ні гроша,
Все, що було, нехай іде на зовсім.

Не буду намагатись повернуть
Прожиті дні, вони – моє минуле.
Вже осінь… дощ…я навіть не збагну,
Чому так швидко літо промайнуло.

Все, як завжди – нема в житті чудес,
Воно іде за планом, послідовно.
Дерева моляться, піднявши до небес
Своє гілля – безлисте і безковне.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.