Небезпечне інфекційне захворювання – холера

    97

    Холера – це гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке супроводжується багаторазовими, виснажливими блюванням та проносом. Збудником цієї недуги є холерний вібріон. На овочах і фруктах холерні вібріони живуть 1–5 діб, у приготованих стравах – 2–5 діб. Добре вібріони зберігаються й у воді, але при кип’ятінні гинуть через одну хвилину. Джерело інфекції – хворі та вібріоносії. Збудник виділяється з фекаліями та блювотними масами. Особливо небезпечні вібріоносії та хворі легкою формою, які не звертаються за медичною допомогою, але тісно спілкуються зі здоровими людьми.

    Холера поширюється набагато швидше, ніж інші кишкові інфекції. Низький санітарний рівень є основною умовою зараження холерою, особливо при військових діях, стихійних лихах і катастрофах, коли різко погіршуються санітарно-гігієнічні умови перебування, виробничої діяльності, водопостачання і харчування людей.

    Наймасштабніші епідемії спостерігалися при подачі населенню незнезараженої водопровідної води, внаслідок аварій у мережах та потрапляння в труби ґрунтових вод. Не є винятком побутові (контактні) і харчові епідемії. Можливе також зараження при вживанні риби, раків, креветок, устриць, виловлених у забруднених водоймах і термічно не оброблених.

    В організм збудник потрапляє з водою, продуктами харчування. Сприйнятливість до холери висока. Захворювання завжди має гострий початок. Першими ознаками холери є пронос, який починається раптово та без болю в животі. Часті випорожнення набувають водянистого характеру (за типом «рисового» відвару). Згодом приєднуються часті блювання. Температура тіла, як правило, незначно підвищена, а при зневодненні організму спадає нижче норми.

    Усі хворі холерою і вібріоносії підлягають обов’язковій госпіталізації у стаціонари з особливим режимом. З метою раннього виявлення та подальшої профілактики поширення захворюваності на холеру проводиться бактеріологічне обстеження громадян, які захворіли на гострі кишкові інфекції протягом 5 діб після прибуття з країн, де є ризик захворіти на холеру, а також хворих важкою формою гострої кишкової інфекції. Проводяться дослідження води відкритих водоймищ на наявність холерних вібріонів.

    На відпочинку з метою профілактики холери пам’ятайте: слід вживати лише кип’ячену воду, овочі та фрукти перед вживанням обдавати окропом, при купанні не ковтати воду, а при перших ознаках захворювання негайно звертатися до лікаря.

    Холероподібні вібріони широко розповсюджені в зовнішньому середовищі та можуть стати причиною масових інфекційних захворювань на гострі кишкові інфекції в літній період. Відкриті водоймища – це природне середовище для збудника, особливо при підвищенні температури води.

    Слід зазначити, що збудник розмножується в планктоні прісної і солоної води. Факторами поширення можуть бути риба, креветки, молюски та інші. Не виключається наявність вібріонів в молочних і м’ясних продуктах харчування.

    Широкому розповсюдженню холери сприяє вкрай незадовільний санітарно-комунальний стан територій, зокрема, недостатнє забезпечення населення доброякісною питною водою, аварійний стан каналізаційних мереж, суттєві недоліки в санітарній очистці населених пунктів, відсутність локальних очисних споруд в інфекційних стаціонарах.

    Джерелом також є хворі та вірусоносії, які можуть не мати жодних симптомів захворювання, безперервно виділяючи в навколишнє середовище все більше і більше збудників холери. В цьому випадку поширенню інфекції сприяють погані санітарно-гігієнічні умови проживання, висока скупченість населення, великий потік мігрантів з ендемічних районів (Африка, Латинська Америка, Південно-Східна Азія).

    Холера занесена в список карантинних інфекцій. Бактерії, що її викликають (холерні вібріони) викликають ураження тонкого кишечника, з розвитком клініки гострої інтоксикації, водянистою діареєю, рясною блювотою і дуже швидкою втратою рідини організмом. Інкубаційний період дуже короткий, від 2-3 годин до 1-2 діб. Важкість захворювання індивідуальна для кожної людини. Симптоми хвороби можуть бути як стертими, так і яскраво вираженими.

    Після перенесеного захворювання в 4-5% випадків люди стають хронічними носіями вібріона. В інших випадках перенесена хвороба виробляє стійкий імунітет до того серотипу, яким заражена людина.

    Засобами запобігання захворювання є елементарні правила особистої гігієни, миття рук, вживання продуктів гарантованої якості, дотримання технології приготування страв, особливо з риби та морепродуктів. Не використовувати воду відкритих водойм для пиття, миття овочів, фруктів, посуду. Не допускати попадання води в шлунок при купанні. І, головне, при перших ознаках захворювання негайно звертатись до лікаря – не займатись самолікуванням.

    Світловодський районний відділ ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області