“Нехай говорять”

108

Я заховаю в посмішці печаль,
Я буду посміхатися крізь силу –
Накину таємничості вуаль,
Нехай говорять: “Як їй пощастило!”

Я щирістю віддячу за обман,
Нехай душа на шмаття розірветься –
Приборкаю емоції вулкан,
Нехай міркують: “Як їй все вдається?”

Добром відповідатиму на зло,
Дарма, що там, в душі, вирує злива –
Мені з собою, справді, повезло,
Хай кажуть всі: “Яка вона щаслива”.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.