Сенсаційні археологічні відкриття на Кіровоградщині

Унікальну археологічну знахідку загальноєвропейського значення на Кіровоградщині вдалося вберегти від пограбування. Її подальше дослідження, на думку експертів, зможе змінити деякі гіпотези, що існують у сучасній науці. Наразі розкопки, що ведуться на Знам’янщині – під особистим контролем голови ОДА, профінансовані та забезпечені технікою.

442

Фрагмент кам’яної стели древніх скіфів біля села Васине знайшли весною місцеві жителі під час польових робіт. Але про свою знахідку деякий час нікого офіційно не повідомляли. Коли через кілька тижнів про це дізналися історики з Центральноукраїнського педуніверситету, одразу забили на сполох.

археологічні відкриття на Кіровоградщині

– Ми відразу звернулися до правоохоронних органів, у СБУ, щоб запобігти спустошенню кургану так званими «чорними археологами». В університеті коштів на розкопки не було. На допомогу прийшла обласна державна адміністрація, і завдяки її очільнику були виділені 150 тисяч гривень на проведення розкопок. З 9 липня по 30 серпня вчені разом зі студентами історичного факультету педуніверситету проводили охоронні роботи на кургані. Вдалося відкрити залишки дерев’яної гробниці скіфської доби діаметром близько п’ятнадцяти метрів, – каже кандидат історичних наук, доцент Ірина Козир.

археологічні відкриття на Кіровоградщині

Вона керує групою науковців, яка здійснює роботи на об’єкті. Стела висотою понад два метри, на якій зображено воїна у прикрасах з чашею у руці, мечем, нагайкою та сагайдаком для лука й стріл на поясі, за оцінкою істориків, є унікальним історичним артефактом. Але ще більш унікальним виявилося саме поховання віком біля 2,5 тисяч років. Це стало зрозумілим вже у середині серпня, коли було знято шар земляного насипу. Адже дерев’яна піраміда, споруджена у центрі кургану, практично повністю збереглася, хоча дубові колоди півметрової товщини знайдені обгорілими – тут проводився обряд ритуального спалення тіла померлого воїна або правителя.

археологічні відкриття на Кіровоградщині

– Усі подібні пам’ятники були дуже поруйнованими грабіжниками в давнину, а реконструкції їх первісного вигляду здійснювалися за фрагментарними залишками дерев’яних конструкцій. Розкопки ж Васинського кургану дають можливість археологам уперше повною мірою відтворити всі етапи поховального обряду, проведеного тут майже дві з половиною тисячі років тому – від зведення дерев’яної споруди до насипання кургану. Пишна похоронна церемонія вказують, що ця могила могла належати знатному у той час скіфському воїну. Такі археологічні знахідки скіфської доби є досить рідкісними. Усе це в комплексі доводить унікальність кургану біля Васиного з поміж подібних старожитностей скіфського часу в Україні. Здійснення його реконструкції дозволить переглянути деякі уявлення про похоронні обряди скіфів, що існують в археології, – стверджує Козир.

Взагалі вважається, що саме на території Кіровоградщини розбудовувались одні з перших поселень древніх скіфів. Тільки на території Мошоринської сільської ради Знам’янського району зосереджено більше півсотні скіфських поховань – це археологи виявили вже після початку робіт на Васинському кургані.

Діаметром курган був близько шістдесяти метрів, а у висоту, на думку археологів, досягав трьох. Навколо – рів глибиною до двох метрів з двома містками, чітко розташованими на захід і схід. Він виконував функцію своєрідного кордону між світом живих і потойбіччям, з часом засипався чорноземом, що сповзав з насипу і полів. Тому можна без зусиль визначити межі поховання – це чорна смуга навколо. На місці вже знайдено фрагменти античних амфор, чорнолакового посуду, залишки дерев’яних підносів з жертовною їжею і бронзовий наконечник стріли. Вчені зазначають, що, на жаль, історична пам’ятка була пограбована ще у давнину, і навіть вважають, що зможуть встановити час, коли це було зроблено.

На ініціативу обласної влади стосовно дослідження скіфського кургану відгукнулося керівництво Мошоринської сільської ради, яке організувало нічліг та харчування для членів археологічної експедиції, і Національна поліція України, силами якої забезпечено цілодобову охорону об’єкта культурної спадщини.

– Зараз ми розкопали тільки невелику ділянку рову, – каже Ірина Козир. – Надалі плануємо розкопати його повністю. Варто зазначити, що курган насипався тривалий час. Це пояснюється наявністю на різних рівнях залишків тризни (поминок – ред.). Мало розкопати історичний пам’ятник. Потрібно скрупульозно вивчити всі знахідки, провести аналізи. На це може піти кілька місяців.

Тим часом вчені-історики педагогічного університету імені Винниченка вже готують матеріали для серії наукових конференцій – щоб донести до громадськості та наукової спільноти унікальні відкриття, що були зроблені під час розкопок.

– Судячи з останніх досліджень археологів, зараз ми з упевненістю можемо говорити про те, що на території сучасної Кіровоградщини цивілізація зародилася ще за часів неоліту, – зазначив голова обласної адміністрації Сергій Кузьменко під час робочого візиту на місце розкопок. – На Новоархангельщині, у районі села Небелівка, знаходиться друге за розміром Трипільське поселення на Євразійському континенті. Нашим першочерговим завданням було врятувати унікальний історичний пам’ятник біля села Васиного і не дати можливості «чорним археологам» розграбувати скіфське поховання. Ми і надалі захищатимемо археологічні пам’ятки Кіровоградщини та зберігатимемо історичну спадщину нашого краю для майбутніх поколінь.

Володимир Ханін.