Відбулося засідання «Кліо»

73

Багатьом відома така притча. Звернувся до монаха бідняк: «Дай мені рибу! Я голодний». Монах мовчки віддав йому вудку.
Повчальний характер притчі зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Цей висновок стосується цілей та завдань, що постали перед сучасними музеями в інформаційному суспільстві.
Вивчення культурно-історичної спадщини рідного краю, що є невід’ємною складовою відродження генетичної пам’яті, осмислення підростаючим поколінням не лише минулого, а й сучасності, підвищення його національної самосвідомості – це головна мета діяльності Захарівського музею. А доторкнутися до таємниць прадавньої і сучасної історії можуть всі, були б лише бажання, час і терпіння. Для цього не обов’язково бути професіоналом з дипломом і мати великий життєвий досвід. Ентузіазм рушійна сила подвижників, яких ніколи не бракувало в нашому народі. У Захарівці генератором вивчення і систематизації знань про рідний край є музей.
11 березня тут відбулася чергова зустріч краєзнавців Світловодського та Олександрійського районів – засідання клубу «Кліо», котрий працює із 11 травня 2011 року. Зібрання було солідним – методисти Олександрійського відділу культури Олена Ціціма та голова Кіровоградського товариства охорони птахів Наталія Петренко, вчитель географії Куколівської школи Анатолій Шевцов, вчитель історії Протопопівської школи Володимир Риженко, голова Олександрійського відділення українського географічного товариства вчитель географії та біології Леонід Балацький, онук жителя села Катеринополя (Піщанівка) Андрій Нощенко. Організатором цього засідання був Леонід Балацький. Вчитель за професією, а краєзнавець за покликанням.
На початку виступу Леонід Юрійович акцентував увагу слухачів на те, що ще у травні 1962 року була підписана постанова «Про видання «Історії міст і сіл Української РСР». Це була перша фундаментальна історико-краєзнавча праця, кожний том якої висвітлював історію населених пунктів окремих областей України.
Головою редколегій 26-титомної «Історії міст і сіл Української РСР» був професор, академік НАНУ Петро Тронько.
У томі по Кіровоградській області було виявлено суттєві недоліки. У значній частині населених пунктів немає року заснування цих поселень. Надзвичайно слабо описаний період ХVIII – XIX століть. Тобто період до 1917 року. Зате добре описаний період громадянської війни, період колективізації, війни 1941-1945 років та післявоєнної відбудови. Недостатньо звернено уваги також на археологічні пам’ятки та видатні постаті населених пунктів.
Минуло понад 40 років, але й досі не вийшло оновлене видання. На початку 2000-х років було здійснено спробу зібрати матеріал та видати нове видання, але проект не було втілено в життя.
На сьогодні питання про перевидання «Історії міст і сіл України» гостро стоїть перед Національною спілкою краєзнавців України. Було розроблено проект «Історія міст і сіл України. Кіровоградська область». Для кращої роботи над проектом краєзнавці Олександрійського району створили Олександрійський відділ українського географічного товариства. При відділі працює три секції – географії, туризму та краєзнавства. Одночасно можна приймати активну участь в усіх секціях (за бажанням).
Через два роки кропіткої праці, а саме травні 2014 року три посібники цього проекту «Протопопівка», «Долинське», «Войнівка» вибороли ІІІ місце в обласному конкурсі імені Володимира Ястребова. Вибороли саме завдяки своєму трохи незвичному формату. По-перше, ці посібники насичені картами, як сучасними так і за різні часові проміжки. Дуже багато фотографій.
Крім розділу «Історія населеного пункту», значну увагу приділено розділу «Географічний опис місцевості». Дуже багато матеріалу розміщено в додатках. Серед інших розділів слід виділити «Видатні постаті», «Топоніміка місцевості», «Заклади та організації села». У розділі «Географічний опис», крім самого опису, звернено увагу на перелік вулиць населеного пункту, динаміка зміни чисельності населення протягом історії його існування.
Роботу Олександрійського УГТ та посібники учасникам клубу «Кліо» презентував Леонід Балацький.
А коли історію села Куколівки презентував Анатолій Шевцов у залі почалося пожвавлення. Учителька математики Людмила Комар, дитинство котрої пройшло у Куколівці, на одній із фотографій впізнала себе і однокласників. Зараз у цьому селі живуть її батьки. 15 вересня 1994 року Анатолій Олексійович організував Куколівську дитячу орнітологічну станцію, яка вивчає природу рідного краю.
Родзинкою зустрічі стала презентація посібника «Село Захарівка». Автори-упорядники Андрій Нощенко та Леонід Балацький. Рекомендовано радою методичного кабінету відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації.
У посібнику описується географія, історія, видатні люди села. У додатках вперше надруковано родовід сім’ї Трохима Бабіченка, Данила Нощенка, жителів села Катеринопіль (Піщанівка). Цікава розповідь про Сергія, котрий загинув під час АТО; надруковано списки односельчан, що загинули під час Другої Світової війни, списки бійців та командирів, які загинули під час визволення Захарівки, списки учителів та працівників Захарівської школи з 1967 року, багато фотографій, що висвітлюють історію села. Щоб зібрати, опрацювати та редагувати цей матеріал влітку 2015 року Леонід Юрійович із дітьми тиждень жили у Захарівці. Ознайомилися із експозиціями музею, пройшли історичними місцями села, зустрічалися із старожилами, зробили масу фотографій. Отримали багато позитивних незабутніх вражень і використали їх під час написання посібника.
Непомітно пролетів час засідання. Всі учасники щиро подякували за теплу зустріч і смачний обід, який приготували жительки села Галина Бур’янська та Альона Фоміна.
Любов Шкирай,
зберігач фондів Захарівського музею.

Поширити
"Вісті Світловодщини"