“Як я радію”

97

Як я радію, що знайшов мене
Серед десятків, а то й сотень інших.
Ніколи щастя нас не омине,
Бо ти для мене в світі найрідніший.

Життя без тебе втратило би сенс.
Зів’яли б квіти і погасло б сонце.
Це – танго, це – поема, це – романс,
Це світ на ніжній синовій долоньці.

Вдивляюсь у блакить твоїх очей,
Я так люблю їх, рідні і бездонні.
Я – твій безцінний, рідкісний трофей.
Ти – мої ночі, довгі і безсонні.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.