Їхні серця переповнювали почуття відповідальності

106

Їхні серця переповнювали почуття відповідальності

Весна одягла барвисту, шовком шиту, сорочку.

Весна між Десною і Припяттю і не думала навіть про смерть…

М.Сингаївський

Сумна і трагічна подія зібрала 26 квітня у приміщенні районної бібліотеки учнів 8-го класу ЗНЗ №10 разом з класним керівником Кузік Оленою Андріївною та шкільним бібліотекарем Роговою Світланою Миколаївною на вечір-реквієм « Імена, що навік дорогі». Цьогоріч минає 31 рік від дня Чорнобильської катастрофи. Захід присвячено пам’яті чорнобильським героям – пожежникам, які першими стали на повний зріст супроти атомної біди і ціною власного життя перекрили шлях розбурханій стихії.

Я хочу цих сміливців назвати поіменно, це: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Микола Ващук, Володимир Тищура, Василь Ігнатенко, Микола Титенок. У мирному житті були звичайними українськими хлопцями, які мріяли про майбутнє, які вміли палко любити і виконали свій обов’язок до кінця.

Тієї грізної, квітневої ночі вони проявили найкращі бійцівські риси. Їхні серця переповнювали почуття відповідальності. «Ми не маємо права відступати. За нами наші батьки і діти. За нами – весь рід людський. Ми повинні, ми будь-що повинні перемогти стихію. Хто ж, як не ми? Сама доля зробила свій вибір. Вона могла розпорядитися інакше, поставити на цю лінію вогню інших наших ровесників, і вони б зробили те, що робимо ми» – ось за такими правилами вони діяли. Отримавши смертельні дози радіації, чорнобильські вогнеборці помирали один за одним у радіологічній клініці міста Москви. Ціною власного життя вони врятували усіх нас і власною смертю смерть попрали. Ми низько схиляємо голови перед їх героїзмом. Всіх їх поховали з почестями на Митинському кладовищі м. Москви. Володимира Правика і Віктора Кібенка посмертно удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок і Володимир Тищура посмертно нагороджені орденом Червоного Прапора. Хвилиною мовчання було вшановано не тільки пожежників, а й наших земляків, як міста, так і району, які були учасниками ліквідації чорнобильської трагедії, та вже відійшли у вічність.

бібліотека, діти

Їхнє сонце зайшло на світанні, та огнистий його слід горить у небі нашої пам’яті, на землі сяйливою чистотою любові. Єдиний вогонь, який завжди палахкотітиме в серцях прийдешніх поколінь. Вогонь Пам’яті, Вічний Вогонь.

Своєрідним доповненням до заходу була виставка «Поетичний вінок Чорнобилю». Адже ніщо так глибоко не може передати зміст трагедії, як поезія.

Підготувала і провела захід Тетяна Швець, провідний бібліотекар районної бібліотеки.

Поширити
"Вісті Світловодщини"