Безмежність матусиного серця

89

12 травня в Україні святкуватимуть прекрасне свято – День матері. Це свято найріднішої людини кожного, бо ж всіх нас народила мама.
Слово «мама» наповнене якимось магічним значенням, це любов, ніжність, турбота, мудрість… Мама нам дає життя, огортає нас своєю турботою, молитвою. Це наш янгол-охоронець У с. Вільному Павлівської сільської ради живе жінка, яка на сьогодні є ангелом-охоронцем для 9-тьох дітей. Це Тетяна Погрібна.
Тетяна та Володимир Погрібні живуть щасливою родиною з 2001 року. До заміжжя Тетяна здобула професію продавця і повара-кулінара, та попрацювати випало недовго, десь близько півроку. А потім перша декретна відпустка, і все, пані Тетяна – мама.
Сьогодні у родині підростають четверо хлопчиків і п’ятеро дівчаток – семеро ходять в школу, а двійко ще зовсім маленькі – найменшій донечці ось-ось виповниться 1 рік.
Щоб дати раду такій великій родині, треба мати неабияку витримку та характер. А пані Тетяні це вдається, бо так в родині повелося: мама займається вихованням дітей, а тато забезпечує родину всім необхідним. До кожного мама вміє знайти підхід, ніхто не залишається без її уваги.
Пані Тетяна і сама з багатодітної родини, їх у батьків було четверо. А ось бабуся виховала аж 11 дітей. Тож не дивно, що родину Погрібних не лякали труднощі, пов’язані з вихованням діток. Володимир та Тетяна ніколи не замислювалося над тим, скільки хочуть мати дітей, вирішили: скільки Бог дасть, стільки і буде.
У цій родині всі допомагають і матусі, і один одному. Пані Тетяна з великою любов’ю говорить про своїх дітей: «Вони у нас всі різні, за характером геть не схожі один на одного. Так, одинадцятикласниця Яна – натура творча, захоплюється малюванням. Десятикласник Назар – хлопець спортивний, грає у футбол, у волейбол, бере участь у різноманітних змаганнях. А ще він полюбляє майструвати з дерева, тому уроки трудового навчання стали улюбленими. Назар представляв Світловодщину на обласній олімпіаді з трудового навчання і зайняв там друге місце. Дашуня потребує до себе багато уваги. Вона – дівчинка емоційна, любить доглядати за своєю зовнішністю, одним словом – модниця. Рувім навчається у 6 класі. Хлопчик, як і його старша сестра, дуже любить малювати». До слова сказати, усі дітки люблять малювати. Цю любов їм привила мама, яка теж дуже гарно малює, і коли випадає вільна хвилинка, залюбки бере пензля до рук. – «Тимофій – учень 4 класу, навчається у Вільнянській школі», – продовжує пані Тетяна. «Він теж потребує чимало маминої уваги: хлопчикові не цікаво вчити уроки. Він з великим задоволенням допомагав би мамі куховарити чи татові поратися по господарству. А щоб за уроки взявся, треба гарненько припросити. Інколи доводиться ставити умову: вивчиш уроки, будеш допомагати по господарству. І Тимофій таки сідає за навчання. Закінчує 1 клас Вероніка – дівчинка серйозна і старанна. Вона сама готується до школи, вчить уроки – нагадувати про домашнє завдання їй не потрібно. Ярослава – мамина помічниця, відвідує підготовчу групу. Вона скрізь встигає, усім допоможе. Чотирирічний Арсеній – тихий, лагідний, спокійний. Завжди біля мами, не завдає їй великого клопоту. Наймолодша Емілія, звичайно, – улюблениця всієї великої родини. Всі її забавляють, з рук не спускають».
У цій дружній родині ніколи не буває сумно, бо ніколи нудьгувати без діла, адже мама сама за всіма не встигне. За словами пані Тетяни, до минулого року у родині була невеличка пральна машинка, піджимати прання доводилося руками. На вихідні, коли в родині затівали прання, дитячим одягом був завішений весь двір. Віднедавна з’явилася сучасна пральна машинка. Завдяки чоловікові вдалося зібрати гроші і на ремонт у будинку. Тепер, каже пані Тетяна, стало набагато комфортніше: і вода в будинку є, навіть гаряча. Але ж це лиш віднедавна, а до цього вся важка праця по догляду за дітьми була на мамі, тато постійно працював, щоб його діти і дружина були забезпечені фінансово.
Чи збираються на цьому зупинятися заповзятливі батьки? Пані Тетяна каже, що діти просять ще братика, аби всіх було по п’ять. Тож і ми будемо чекати. Нехай Господь допомагає, бо такі великі родини – основа нашого давнього українського роду.
А ось ще одна історія багатодітної родини із Кобзарівки Григорівської сільської ради. Ольга Клименко разом зі своєю родиною на Світловодщину приїхала із Закарпаття. Олі було всього 10 років. По закінченню школи дівчина вступила в Олександрійське училище культури, закінчила його і прийшла працювати два роки у Глинськ бібліотекарем, а потім – у сільському дитячому садочку. Згодом Ольга вийшла заміж. Молоде подружжя жило у Світловодську, та коли першій донечці виповнилося 2 роки, приїхали жити у Кобзарівку. Згодом у родині з’явилося ще п’ятеро діток. Так пані Ольга стала мамою для шістьох своїх пташенят: двох доньок і чотирьох синочків. Сьогодні старша донька Аліна сама вже стала мамою, син Анатолій навчається на четвертому курсі Кременчуцького державного політехнічного університету, Андрій – четвертокурсник Світловодського політехнічного коледжу, Максим навчається в 11 класі Григорівської школи, мріє також стати студентом Кременчуцького політехнічного університету. Анжела – учениця 8 класу, Віталій – шестикласник. До слова сказати, і у батьків Ольги, і у бабусі було по шестеро дітей, мати багато дітей вже стало традицією цього роду.
Усі діти Ольги та Сергій Клименків хоч і різні, та, все ж, є і спільні риси. Так, Толик і Анжела дуже схожі за характером – вимогливі до себе, в усьому стараються бути кращими. А ось Віталик, наймолодший, дуже швидкий, непосидючий. І Хлопці, і дівчата полюбляють спорт, активні, тож і по господарству залюбки батькам допомагають. Пані Ольга згадує, коли старша донька навчалася на платному відділенні, до того ще й хворіла, то доводилося тримати багато худоби, тож працювали всі. Наразі в господарстві значно менше худоби, всі працюють на городах, яких досить багато, допомагають односельцям. А господиня частує своїх діток та чоловіка свіжою та смачною випічкою.
Рецепт виховання у цієї багатодітної мами такий: дітей треба любити і приймати такими, якими вони є. Турбота, любов і терпіння – це основа виховання, у люблячій родині діти виростають хорошими людьми.
Наші багатодітні мами у День матері бажають усім мамам Світловодщини любові, натхнення, доброти, радості і вдячності від своїх дітей. Не бійтеся народжувати, бо саме в дітях – сенс життя кожної жінки, – стверджують вони.
Світлана Калугіна.

Поширити
"Вісті Світловодщини"