Чи можна зупинити африканську чуму свиней?

    139
    Реклама

    Подолати напасть свиней, якій дали назву чорного континенту, можна за допомогою ухвалених і ретельно здійснених адміністративних та законодавчих заходів

    Лише жорсткий карантин

    Ситуація, яка склалася з цим захворюванням свиней в Україні, на жаль, невтішна. Найгірше те, що динаміка негативна. З 2012 року зареєстровано 256 випадків захворювання на АЧС у 22 областях. І добре видно, як хвороба наростає: 2012 рік – один випадок, 2014-й – 16, 2015-й – 40, 2016 рік – 91. А з початку 2017 року вже зареєстровано 112 випадків, тобто рекорд минулого року вже перекрито.

    Вакцини від цієї хвороби не існує. Єдиний надійний спосіб захисту -жорсткий карантин, вчасний забій та утилізація решток свиней із зараженої зони. А це завдає величезних збитків і господарствам, і державі, лише витрати на протиепізоотичні заходи сягнули 14,2 мільйона гривень у господарствах населення і 116 мільйонів — у великих господарствах. Із превентивною метою знищено 120 тисяч свиней. Це лише прямі втрати, а ще у майже 200 мільйонів гривень оцінюють опосередковані втрати через неможливість тваринницьких господарств вести діяльність.

    Головний осередок розповсюдження АЧС — господарства населення (188 випадків зі 260). І, на жаль, головний у поширенні хвороби людський чинник, а саме брак дієвого контролю за переміщенням живих тварин і тваринної сировини в межах країни. Йдеться про стихійну торгівлю живими тваринами і тваринною сировиною, подвірний забій свиней і продаж м’яса поза торговельною мережею без будь-яких ветеринарних документів.

    Люди — найперші помічники у поширенні

    Чи можна було зупинити АЧС на кордоні й не пустити хворобу в Україну? Повністю навряд, адже треба врахувати ситуацію в сусідніх країнах: у Росії кількість спалахів захворювання давно вже сягнула більш як тисячу, не краще у країнах Балтії, трохи менше в Польщі, але все одно понад 200. І якщо переміщення живої свійської худоби та м’ясопродуктів за бажанням можна проконтролювати, то як зупинити диких тварин — переносників зарази, якщо вони жодних кордонів не визнають? На жаль, люди їм свідомо чи несвідомо допомагають у поширенні інфекції.

    З осені в полях залишиється багато незібраної кукурудзи. До неї з лісу навідуються дикі тварини, зокрема й інфіковані. Якщо після цього якийсь сільський господар надумає взяти цієї кукурудзи на корм свійським свиням, то з ними може розпрощатися.

    Проте запобігти біді можна було легко: піддавати тваринні залишки, що йдуть на корм худобі, термічній обробці — на щастя, смертоносна бацила не витримує кип’ятіння. Тому важливо інформувати населення про прості протиепідемічні заходи біобезпеки, яких не дотримуються не лише у господарствах населення, а й у великих господарствах: лише 23% останніх мають санпропускники.

    Щодо профілактичних заходів, яких слід вжити негайно, варто згадати ще й таке: коли якусь місцевість оголошують неблагополучною, тут-таки до її жителів приїжджають перекупники, які скуповують свиней задешево і при цьому не надто переймаються, чи вони не інфіковані.

    Небезпека поширення хвороби в такому разі очевидна, боротися з таким ганебним явищем можна двома шляхами. По-перше, селяни не віддаватимуть свиней пройдисвітам за безцінь, якщо матимуть певність, що сповна отримують справедливе відшкодування за поголів’я, що підлягає знищенню. По-друге, слід зробити істотно жорсткішим покарання за порушення біобезпеки, що призводять до поширення хвороби, зокрема переміщення худоби без належних санітарних документів і її продаж у невстановлених місцях без санітарного огляду. Бо теперішній штраф 153 гривні мало кого лякає.

    Дієві заходи

    Для цього комісією створено мобільні групи санітарно-ветеринарного контролю за сприяння МВС та Національної поліції. Крім того, назріла нагальна необхідність у посиленні відповідальності суб’єктів господарювання за дії чи бездіяльність, що сприяють поширенню збудників хвороб. Відповідні зміни слід внести до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.

    Є й інші рекомендації щодо посилення біобезпеки, зокрема жорсткіший контроль за утилізацією відходів тваринного походження: надто вже часто саме ці відходи стають джерелом зараження.

    Що пропонує Держпродспоживслужба?

    У Держпродспоживслужбі розроблено проекти нормативно-правових актів для подолання ситуації. Це, зокрема, зміни до Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення інфекційних хвороб, а також проекти постанов Кабінету Міністрів. Це надзвичайно важливі документи, що стосуються посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження, про зміни порядку відшкодування збитків, завданих запровадженням карантину і ліквідації карантинних хвороб (зокрема за знищених свиней), про порядок використання бюджетних коштів задля здійснення протиепізоотичних заходів та утилізації відходів тваринного походження тощо.

    Запропоновано й законопроект «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні». Йдеться, зокрема, про посилення адміністративної відповідальності за порушення біологічної безпеки. Додамо: у разі свідомого та злісного порушення і кримінальна відповідальність не завадила б.

    Єдине, що всі пропоновані урядові документи потребують погодження та затвердження у відповідних органах центральної влади, а це процес тривалий.

    Випадки за вересень:

    • 07.09.2017 року – в особистому підсобному господарстві громадянина в смт. Залізничне, Козятинського району, Вінницької області,
    • 08.09.2017 року – в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Ганнівка Добропільського району Донецької області,
    • 10.09.2017 року – в ПП СП “Успіх”, смт. Сарата, Саратський район, Одеська область,
    • 12.09.2017 року ФГ “На горі”, яке розташоване в с. Топорівці, Городенківського району, Івано-Франківської області та в особистому селянському господарстві жителя того ж населеного пункту гр. Боднарюк М.І.,
    • 19.09.2017 року – Херсонська область, Голопристанський район, населений пункт Бехтери, вул. Лебедина, 44, особисте селянське господарство гр. Омельченко В. В.,
    • 21.09.2017 року – Закарпатській області, м. Свалява в ФГ “Шнельцер і К”.

    З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

    В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

    Світловодська РДА Світловодський районний відділ ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області