Чи приречені ми на бідну старість?

Прочитавши заголовок, більшість читачів, напевно, подумали, що у статті мова йтиме про вибори, про політику… Ні, це не про вибори, це про нас з вами і про наше майбутнє – мова піде про гроші, за які ми маємо жити, коли вже заробляти їх не зможемо.
Пенсія. Коли ми, передпенсійне покоління, про це думаємо, стає моторошно. Ми бачимо, як живуть сьогодні пенсіонери, яку пенсію вони отримують і тішимо себе тим, що коли ми будемо іти на пенсію, все буде по-іншому. Та чи буде все по-іншому?
У цьому році в Україні, в рамках пенсійної реформи, яка впроваджується у нашій державі з 2017 року, мали запустити другий рівень пенсійної системи. Мали, але терміни перенесли, поки до 2020 року. Та про це мало хто знає, бо ж і в ЗМІ про це не надто часто говорять, та й ми не переймаємося, як житимемо далі – тут би сьогодні звести кінці з кінцями.
А потім приходить час іти на заслужений відпочинок, і ми розуміємо, що нас обдурили, вірніше – не дали повної інформації про те, яким буде цей відпочинок. Особливо проймають гострі враження, коли отримуєш першу пенсію, і розумієш, що цього ні на що не вистачить…
Аби розібратися, як людині нараховується пенсія, які нововведення слід очікувати після завершення пенсійної реформи, я звернулася до начальника Світловодського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Анни Чабанюк.

Від чого залежить розмір пенсії?

– Пані Анно, як ми, звичайні люди, можемо вплинути на розмір нашої майбутньої пенсії?
– Сьогодні в Україні діє солідарна пенсійна система. Це означає, що працюючі люди сплачують до Пенсійного фонду внески для того, аби платити пенсії нинішнім пенсіонерам. Собі на пенсію ми не відкладаємо. До речі – сьогодні на 11 пенсіонерів припадає 10 працюючих людей, тож у загальну скарбничку надходить небагато коштів. А по розрахунках виходить, що одному працюючому щомісяця потрібно внести до Пенсійного фонду кошти в розмірі навіть більшому, аніж розмір пенсії одного пенсіонера. Це реально зробити? У 2017 році були внесені зміни до цілої низки законів України у сфері пенсійного забезпечення. Основні зміни торкнулися страхового стажу та пенсійного віку. З введенням страхового стажу (01.01.2004 року) стало не важливо, скільки людина фактично працювала – значення має лише те, протягом якого періоду і в якому розмірі сплачував роботодавець за неї внески до Пенсійного фонду.

Пенсійною реформою внесено зміни до трудового стажу

Трудовий стаж, отриманий до січня 2004, автоматично прирівнюється до страхового стажу. Це означає, що до 2004 року, навіть якщо ви не сплачували до Пенсійного фонду (навчалися, проходили строкову службу тощо), вам зараховувався страховий стаж.  Після 2004 року для розрахунку пенсії має значення лише той період, коли ви сплачували страхові внески. Тобто, на розмір пенсії впливає саме страховий стаж.
З 01.01.2018 року Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», змінено норми ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та визначено нові умови виходу на пенсію за віком. Так, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку.
Зміни щодо пенсійного віку жінок, які народилися до 1 квітня 1961 року, не вносилися, тому жінки, які народилися з 1 жовтня 1959 р. по 31 березня 1960 р., виходитимуть на пенсію після досягнення 58 років 6 місяців; з 1 квітня 1960 р. по 30 вересня 1960 р. – у 59 років; з 1 жовтня 1960 р. по 31 березня 1961 р. – у 59 років 6 місяців.
Жінки, які народилися після 1 квітня 1961 року, виходитимуть на пенсію, як і чоловіки, після досягнення 60 років.

Яким має бути страховий стаж?

У 2019 році необхідний страховий стаж становить 26 років. У подальшому щороку необхідний страховий стаж збільшуватиметься на 12 місяців і у 2028 році становитиме не менше 35 років:- з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2018 р. – не менше 25 років;

– з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – не менше 26 років;
– з 1 січня 2020 р. по 31 грудня 2020 р. – не менше 27 років;
– з 1 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. – не менше 28 років;
– з 1 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. – не менше 29 років;
– з 1 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. – не менше 30 років;
– з 1 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. – не менше 31 року;
– з 1 січня 2025 р. по 31 грудня 2025 р. – не менше 32 років;
– з 1 січня 2026 р. по 31 грудня 2026 р. – не менше 33 років;
-з 1 січня 2027 р. по 31 грудня 2027 р. – не менше 34 років;
– починаючи з 1 січня 2028 р. – не менше 35 років.

Якщо особа, яка досягла 60 років, не має необхідного страхового стажу (від 26 до 35 років), вона матиме право на призначення такої пенсії після досягнення 63-річного віку за наявності страхового стажу:

– з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – від 16 до 26 років;
– з 1 січня 2020 р. по 31 грудня 2020 р. – від 17 до 27 років;
– з 1 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. – від 18 до 28 років;
– з 1 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. – від 19 до 29 років;
– з 1 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. – від 20 до 30 років;
– з 1 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. – від 21 до 31 року;
– з 1 січня 2025 р. по 31 грудня 2025 р. – від 22 до 32 років;
– 1 січня 2026 р. по 31 грудня 2026 р. – від 23 до 33 років;
– з 1 січня 2027 р. по 31 грудня 2027 р. – від 24 до 34 років;
– починаючи з 1 січня 2028 р. – від 25 до 35 років.

У всіх випадках після 01.01.2019 року, за наявності страхового стажу не менше 15 років, особа матиме право на пенсію у віці 65 років.
Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії у певному віці, визначається на дату досягнення особою віку 60, 63 або 65 років.
У період з 01.01.2019 по 31.12.2020 особам, які досягли пенсійного віку 60 років та не набули необхідний страховий стаж, за наявності у них не менше 15 років страхового стажу встановлюється державна соціальна допомога непрацездатній особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення з урахуванням майнового стану особи до дати, коли вона набуде право на призначення пенсії.
Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.

Що робити, коли не вистачає страхового стажу для призначення пенсії?

Якщо ж страхового стажу не вистачає, його можна «купити». Згідно зі ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» наявність у людини мінімально необхідного страхового стажу дає їй право на оформлення пенсії після досягнення встановленого віку. При відсутності потрібного трудового стажу для призначення пенсії, можна укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Придбання відсутнього страхового (пенсійного) стажу шляхом доплати ЄСВ до Пенсійного фонду України проводиться відповідно до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Перелік осіб, які мають право на добровільну участь у солідарній чи накопичувальній пенсійній системі, визначено статтею 12 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме:
– особи з 16 років, які не підлягають загальнообов’язковому пенсійному страхуванню відповідно до ст. 11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
– іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають та працюють в Україні;
– громадяни України, які постійно проживають або працюють за кордоном.
Таким чином, період, за який були виплачені єдині страхові внески, буде зарахований до пенсійного стажу.
Купити стаж в Пенсійному фонді не складно – головне правильно розрахувати, скільки років страхового стажу треба докупити, щоб мати можливість отримувати пенсію, а не соціальні виплати. А ще, звичайно, потрібні кошти. Визначитися з кількістю відсутнього стажу допоможуть співробітники ПФ при проведенні попередньої калькуляції розміру пенсії (за зверненням пенсіонера). Також провести обчислення можна самостійно за допомогою програми «Пенсійний калькулятор».
Тобто, якщо людина, приміром, має 24 роки страхового стажу, не вистачає лише одного року до мінімального (25 років), то вона може внести кошти до Пенсійного фонду за один рік і заробити собі мінімальне пенсійне забезпечення. Але цей внесок буде вдвічі більший, аніж той, який платить працююча людина. На прикладі це виглядає так: з мінімальної заробітної плати до Пенсійного фонду ми сплачуємо 22%, а це приблизно 918 грн. щомісяця. В рік ця сума складає 11016 грн. Щоб «купити» 1 рік страхового стажу, потрібно внести до Пенсійного фонду 22032 грн. (11016 грн. * 2 = 22032 грн.). Є й інші варіанти збільшити свій страховий стаж. Так, якщо з’ясується, що у вас не вистачає кілька місяців страхового стажу аби зарахувався рік, можна самостійно доплатити у Пенсійний фонд ту суму, яка була необхідною для сплати на той час (приміром, у 2006 році).
Тож, якщо Вам сьогодні до 40 років, Ви йтимете на пенсію у 60 років при наявності страхового стажу 35 років, сьогодні ще є можливість отримати цей страховий стаж – влаштуватися на легальну роботу і щомісяця сплачувати внески до Пенсійного фонду не нижчі мінімального (мінімальний страховий внесок змінюється в залежності від розміру мінімальної заробітної плати).
– А якщо людина до 65 років не матиме мінімальний страховий стажу, що тоді?
– А тоді – нічого, пенсія цій людині не призначатиметься. Тому сьогодні дуже гостро стоїть питання трудової легалізації. Усім слід усвідомити: якщо ви отримуєте заробітну плату у конверті, не сплачуєте внесків до Пенсійного фонду, то страховий стаж не зараховується. Але ж прийде той час, коли ви не зможете працювати за станом здоров’я по старості, де візьмете кошти на життя? Чи можете ви розраховувати, що вас утримуватимуть рідні, приміром, діти? До того ж ви протягом свого трудового життя абсолютно не захищені на випадок хвороби (не виплачуються лікарняні, не маєте права на оплачувану відпустку тощо). Ще зазначу, що треба не лише бути легально працевлаштованим, а й мати якомога вищу заробітну плату, бо ж розмір пенсії залежить саме від неї.
– Як нараховуватиметься пенсія тим, хто працює за кордоном, адже це явище сьогодні для України досить поширене.
– Особливості врахування стажу, отриманого за кордоном, залежать від наявності міжнародних договорів про пенсійне забезпечення між Україною та державою, в якій українці працюють. Так, наприклад, при призначенні пенсії в Україні враховується страховий стаж, отриманий в таких країнах: Вірменія, Грузія, Казахстан, Російська Федерація, Білорусь, Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан, Молдова, Туркменістан, Киргизстан. З цими державами у нас укладені так звані територіальні договори, тобто пенсія призначається відповідно до чинного законодавства держави, на території якої пенсіонер проживає.
Між Україною, Латвією, Естонією, Литвою, Болгарією, Словаччиною, Польщею, Румунією, Іспанією, Португалією, Угорщиною, Чехією і Монголією діють так звані пропорційні договори про пенсійне забезпечення. Ці угоди передбачають пропорційне фінансування пенсійних виплат, тобто кожна країна платить пенсію за частину трудового стажу, отриманого на її території, пропорційно пенсійним внескам та заробітній платі. Але це можливо лише тоді, коли людина за кордоном працевлаштована офіційно. До речі, кожна людина може сама контролювати свій пенсійний стаж. Для цього слід зареєструватися на веб-порталі Пенсійного фонду за електронним цифровим підписом чи за кодом доступу, який ми надамо усім бажаючим. Там є багато корисної інформації, у тому числі і про ваш страховий стаж та розмір вашої заробітної плати. Можна також на телефон підключити послугу СМС-інформування, і щомісяця людині будуть надходити повідомлення про сплату/несплату роботодавцем єдиного соціального внеску і про зарахування/незарахування цього періоду до страхового стажу

Як має запрацювати накопичувальна система пенсійного забезпечення?

– Накопичувальна система, впровадження якої планувалося у 2019 році, а нині  перенесено на 2020 рік, може покращити ситуацію?
– В проектах паралельно із солідарною системою є впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування. Це означає, що із зарплати робітника щомісяця буде вираховуватися від 2 до 7 відсотків заробітної плати на особистий пенсійний рахунок. Звертаю увагу, що це буде особистий рахунок, тобто, людина буде відкладати кошти на пенсію безпосередньо собі. Та чи вступить в дію ця норма у 2020 році – невідомо, бо ж накопичувальна система має запрацювати тоді, коли Пенсійний фонд стане бездефіцитним.
– Чи існують в Україні банківські чи інші установи, де людина, за бажанням, могла б сама відкладати кошти на старість, а не чекати державної пенсії, на яку прожити, фактично, неможливо?
– На сьогодні в Україні накопичувальних державних фондів немає, тож людна не може сама собі допомогти, навіть якщо вона цього хоче. Єдиний вихід – самостійно звертатися до недержавних установ і самим піклуватися про себе, відкладати кошти на старість, – на завершення сказала Анна Чабанюк.
Тож виходить, що сьогодні держава не створила умов для того, аби людина, яка хоче забезпечити собі гідну старість, могла з молоду відкладати кошти. Чому?, – заперечите ви, – адже можна у будь-якому банку, якому ви довіряєте, відкрити довгостроковий депозитний вклад і відкладати собі кошти, ще й відсотки будуть. І це дійсно так. Але коли прийде час ці кошти забрати, з вас вирахують податок на прибуток у розмірі 18%. Отже, якщо ви поклали на депозит гроші під, скажімо, 15%, то коли їх забиратимете, заплатите до державного бюджету податок на прибуток у розмірі 18% від суми, що знімаєте. І це при тому, що ви цей податок вже один раз заплатили, коли отримували заробітну плату.
А як відбувається нарахування пенсій за кордоном і чому там пенсіонери заможні, розповім у наступних номерах газети. Не тому, щоб ви їм позаздрили, а тому, щоб теж стали заможними. А це можливо.
Світлана Калугіна.