«Чи вдасться подолати АЧС?»

150

Коли перші випадки африканської чуми свиней (далі – АЧС) були зареєстровані в Україні, то кожен, хто утримує свиней, сподівався, що хвороба не зачепить його господарство. Та сьогодні  доводиться бути свідками тріумфального ходу АЧС, яка протягом 2017 року охопила всю територію нашої держави та продовжує охопилювати і по сьогодні, не обминувши і наш район.

Спільними зусиллями спеціалістів ветеринарної медицини та при допомозі інших служб та органів влади неблагополучні пункти оздоровлено і область набула статусу благополучної щодо АЧС. Та чи можна запобігати її спалахам?  Хвороба реєструється в Україні вже протягом майже 6-ти років і, здавалось, що нема механізму, аби її зупинити, та досвід проведення оздоровчих заходів свідчить дещо інше, більш оптимістичне.

В останні роки, як в країнах ЄС, так і в Україні дещо змінились погляди на природу АЧС. Її вже не прийнято вважати висококонтагіозним захворюванням. Є навіть приклади, коли хворі і здорові тварини утримувались в одному приміщенні, проте перезараження не відбувалось. Це також вселяє певний оптимізм, проте жодне наукове дослідження не відкидає дотримання  ветеринарного законодавства, зокрема чинної інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, відповідно до якої, у випадку захворювання навіть однієї тварини, на місці спалаху оголошується карантин і все чутливе поголів’я підлягає умертвінню і утилізації шляхом спалювання.

З африканською чумою серед домашніх тварин можна успішно боротись та надійно їй запобігати. Дещо складніше у дикій фауні. Дикі кабани є головним резервуаром вірусу АЧС в природі і основним його перенощиком. Одним із способів знищення цього резервуару є депопуляція, тобто зниження чисельності кабанів.

А поки-що нагадаємо  власникам свиней та мисливцям давні правила:

  • не дозволяти нікому заходити у тваринницькі приміщення;
  • не використовувати для годівлі свиней столові та боєнські відходи (навіть після кип’ятіння);
  • після відвідин лісу обов’язково дезінфікувати взуття та прати в гарячій воді одяг;
  • не підгодовувати свиней свіжоскошеною травою, особливо, якщо вона була скошена в лісі, хоч навіть зелена маса люцерни, чи конюшини, отримана з поля, потенційно є небезпечною, бо там могли живитись дикі кабани і на слині, яка залишилась на стеблах рослин може зберігатись вірус АЧС;
  • відходи туш кабанів, добутих на полюванні, піддаються утилізації;
  • всі добуті кабани мають бути досліджені на АЧС і лише після отримання негативних результатів м’ясо з них може бути допущене до використання;
  • на всіх мисливських угіддях мають бути умови для розробки добутих туш і відбору біоматеріалу для досліджень.

Дотримання вищезазначених простих правил допоможе уникнути потраплянню збудника АЧС в господарства і хвороба не тріумфуватиме на наших землях.

Слід зрозуміти, що головним у запобіганні виникненню АЧС є виключення механізму передачі збудника від його джерела до чутливої тварини, незалежно від того, чи джерелом є інфікована тварина, чи продукція, що містить вірус. У більшості ж випадків спалаху АЧС у свійських тварин тим механізмом слугував людський фактор.

Світловодський районний відділ
Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Поширити
"Вісті Світловодщини"