“Десь там, далеко”

182

Десь там, далеко, знаю, ти не спиш.
Ти, як і я, на зорі задивився.
До мене своїм поглядом летиш –
Не зволікай, дивись, не запізнися.

Не зволікай, життя – то лише мить.
Митті життя ми міряєм коханням.
Немає в нас попереду століть –
Немає відповідей, є лиш запитання.

Десь там, далеко, знаю, ти не спиш,
Ти, як і я, торкнутись ночі хочеш.
Мене ти за любов мою простиш,
“Пробач”, – десь там, далеко, прошепочеш.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.