Дім, де живе любов…

358

Юлія Стеценко – молода, тендітна дівчина. Дивлячись на неї, ніколи не подумаєш що вона мама чотирьох діточок. Найстарший – Іван, якому вже виповнилось 14 років і молодші три дівчинки-красуні: 11 річна Катерина, 8-ми річна Марія та 6 річна Дар’я.
Ви завжди мріяли про велику родину?
– Мріяла, Господь нам дав діточок, то ми й раді. З ними проводжу багато часу, своє навчання відклала на потім – зараз займаюсь дітьми. 1 вересня наймолодша йде до 1го класу. Це наша мрія, наше майбутнє.
– У Нагірному немає дитячого садочка, тож увесь цей час ними займалася мама?
– Так, ми самі з дітками займались. Зараз у Подорожньому НВК відкрили садочок, то Дар’я його відвідує. А так все самі: ми співаємо, танцюємо, вишиваємо, все робимо разом.
– Старші допомагають з молодшими?
– Найстарший синочок – наша гордість, він гарно навчається, допомагає татові – наш помічник, наш захисник.
– Які взаємини між собою у діточок?
– Старшим важко з молодшими, бо вони не слухаються. Навчаємо, що вони мають бути дружніми один до одного, не сварилися. Щоб завжди були поруч. Найголовніше – щоб була любов один до одного.
– Ви займаєтесь з дітками лише вдома?
– Ми з ними учимо вірші, пісні і сценки та виступаємо в Нагірнянському сільському клубі. Також виступали у Григорівці, Калантаєві, Великій Андрусівці, Подорожньому зі сценками та танцями, робили виставки з нашим рукоділлям. Привчаю дітей до праці, до рукоділля, щоб знали що треба робити.
– А тато долучається до творчих успіхів?
– Наш тато – старший лейтенант поліції, він більш навчає, виховує дружну сім’ю. Він нас підтримує, старшого сина вчить їздити на авто, ремонтувати його. Тато –наша опора, а творчістю займаюсь я і наша бабуся Валентина. А дідусь Микола навчає їх малювати – він художник.
– Старший син вже дорослий скоро треба вступати до вишу, здобувати спеціальність. Чи визначились ви з направленням?
– У Івана є мріє – бути льотчиком. А там вже буде видно, чи то буде Кременчуцький коледж чи льотна академія у Кропивницькому. Але ще побачимо – до 11 класу є час. Зараз мрія є, але діти на те і діти, що сьогодні можуть мріяти про одне, а завтра вже про інше. Хай самі обирають, ми завжди підтримаємо їх вибір. Молодші дівчатка мріють про творчі спеціальності – одна хоче співати, друга танцювати, третя малювати, а там підростуть і буде видно.

– Ви така молода матуся, але вже зі значним досвідом, можливо є якісь поради молодим батькам щодо тонкощів виховання?
– Уже 15 років ми у шлюбі, я народила старшого у 18 років. Найголовніше – це любов до дитини і терпіння, величезне терпіння! Так, буває важко, але важливо, щоб діти не хворіли і щоб знали, що їх дуже люблять. Не можна ні в чому їм дорікати. Коли «пряником», коли – «батогом». Що я хочу всім сказати: дітей варто зайняти, направити. А так до кожної дитини потрібен свій підхід – у мене їх чотири і це чотири різні особистості зі своїм характером! До когось можна ласкою, до когось треба серйозніше, когось треба поцілувати і він тебе зрозуміє. Найстаршому і казати нічого не треба – він сам завжди допомагає і батькам і бабусі з дідусем. Дівчатка з характером. Головне, щоб і батьки були здорові, тоді і діти будуть здорові. І дуже важливо щоб батько з матір’ю жили в любові – коли в домі буде кохання і діти будуть кохані.
– Чим Ви займаєтеся у повсякденному житті?
– Я займаюсь з дітьми, веду домашнє господарство. Вийшовши 15 років тому у декретну відпустку на роботу я більше не поверталась. Закінчувала навчання у технікумі вже вагітною. І навчання вже не продовжувала, повністю віддавши себе вихованню дітей.
– Четверо вже є, чи плануєте Ви п’яту дитину?
– Зараз дуже важко і медицина і навчання і продукти – все забирає дуже багато коштів. Так що хай буде чотири. Але як дасть Господь п’яте, то буде і п’яте. Хотілось би ще одного хлопчика, а там буде видно.
Ми щиро вітаємо Вас, Юліє, з наступаючим Днем матері. Бажаємо Вам творчого натхнення, здоров’я усій Вашій родині та щоб у Вашому домі завжди жила любов.
Юлія КАЛУГІНА