Добрі традиції, що єднають покоління

Про роботу на землі та задоволення, яке вона приносить розповідає молодий сільгосптоваровиробник з Григорівки Олександр Циганчук, який займається сільським господарством разом з батьком Сергієм.
У 1983 році батько Олександра Сергій Циганчук молодим спеціалістом приїхав до Григорівки працювати агрономом, куди був розподілений після навчання. Робота на землі подобалася. Загалом у колгоспі Сергій пропрацював 10 років – спочатку городником, через два роки – гідротехніком. А потім часи змінилися, і щоб прогодувати родину він змінив спеціальність.

– У 1993 році розпочалася моя підприємницька діяльність. Спочатку займався продажем м’яса, торгувати яким їздили на базар у Світловодськ. Час тоді був досить важкий, можна сказати, вимагав певного ризику, – розповідає Сергій Циганчук. – Потім вдалося відкрити магазин у Григорівці. Увесь цей час поряд була надійна помічниця – дружина Ольга.
Щоб залишатися «на плаву» треба змінюватися, слідкувати за потребами споживачів та ринком. Тому з часом ми почали займатися заготівлею сіна. Пройшли роки, виросли та здобули освіту діти. Після повернення з армії надійним та відповідальним помічником став син Олександр.
У 2010 році Циганчуки вирішили спробувати обробляти землю. У нагоді стала перша спеціальність батька – агроном. Сьогодні на території Григорівської сільської ради Олександр орендує землю, яку обробляє власною технікою. Як зізнається сам, хоч землі і не багато, але вона вимагає до себе максимум уваги та дбайливого ставлення.
Особлива пора для господарства – весна і літо. Тоді ледь не цілодобово кипить важка робота. Але вона завжди у задоволення.
– Це дійсно напружений час. Але у такі моменти відчувається сила землі, її щедрість і багатство. Поступово знайомлю зі своєю роботою сина Богдана. Часто у поле їдемо разом, бо добре знаю – це дисциплінує та вчить витривалості. І коли після важкої роботи у полі бачу результат, відчуваю – ця праця не даремна, – розповідає Олександр Циганчук.


Родина Циганчуків займає активну життєву позицію – вже багато років вони допомагають сільській раді, сприяють благоустрою школи, беруть участь у заходах, які проходять на території Григорівки.
У майбутньому багато цілей, добрі сподівання на наступний рік, який хочеться, щоб був більш урожайним, ніж нинішній, та головне, що не дає зупинятися – бажання і надалі працювати на рідній землі.
– Сподіваюся, це буде добра традиція для нашої родини.
Ніна СОКУРЕНКО