Другий після Шопена До 80-тих роковин смерті

253

Кароль Шимановський (пол. Karol Maciej Korwin-Szymanowski) – ще один ге­ніальний поляк, якого викохала благодатна Ук­ра­їнська земля, про яку він з любов’ю згадував до кінця своїх днів: «Я відчував її усією душею, кохав її благотворний клімат, її буйність та солодкість».
На­родився майбутній ком­позитор, піаніст, педагог, музичний критик біля Ка­м’янки у селі Тимошівці, яка свого часу входила, як і Новогеоргіївськ, і Єлиса­ветград, до Херсонської гу­бернії. Це вплинуло на вибір для музичного навчання саме школу Нейгауза в Єлисаветграді, аби втілити в життя пророчі слова видатного українського ком­позитора  М. Лисенка: «Ти будеш великим композитором, мій хлопчику. Вчись! Ціле життя вчись!». І він вчився далі у Варшаві у провідного польського композитора того часу Зигмунта Носковського (ком­позиція і контрапункт) і теоретика Марка Завирського (гармонія). Потім знову Україна (Єлисаветград-Тимо­шівка-Львів), а далі – Краків-Варшава-Сицілія-Париж. Найвідоміші твори Шимановського: «Пісні шаленого муедзіна», «Любовні пісні Хафіза», «Король Рогер».
Враховуючи заслуги цього видатного композитора, у 1934 році Польський уряд нагородив Шимановського Командорським Хрестом Ордену Відродження Польщі (Polonia Restituta). Ягелонський уні­верситет у Кракові присудив йому титул доктора honoris causa.
Помер Кароль Шимановський 29 березня 1937 року. Його прах покоїться у склепі заслужених діячів Польщі у Костьолі Паулінів на Скалці, у Кракові. Його ім’я носить об’єднання поляків Кропивницького (в минулому і Єлисаветград). В історії польської музики видатний Кароль увійшов із титулом «Другий після Шопена».

Марина Павлюк, голова Крилівського об’єднання поляків «Полонія».

Поширити
"Вісті Світловодщини"