“Диво”

150

Коли, неначе птаха, серце б’ється,
Від погляду коли холоне кров…
Я впевнена, мені це не здається –
В житті моїм таки була любов.

Отримувала я і віддавала,
Шукала і знаходила не раз,
Коханою була, сама кохала,
Прощалась, не прощаючи образ.

Вже серце б’ється рівно, без надриву,
Чи є кохання? Так, звичайно, є.
Та від життя вже не чекаю дива,
Бо знаю, лиш в тобі життя моє.

Поширити
"Вісті Світловодщини"