Фінансова децентралізація: держава надає громадам можливості для розвитку

156

За чотири роки впровадження децентралізації, успішні нововведення дозволили збільшити місцеві бюджети майже у чотири рази. В уряді констатують – держава робить усе, аби регіони отримали ресурси, які можуть і мають витрачати на власний розвиток. Те саме стосується і об’єднаних територій.

Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за показниками 2017 року сформували рейтинг найбільш успішних у питанні фінансової децентралізації новостворених громад. Наприклад, із Кіровоградщини наразі лише одна потрапила до двадцятки кращих в Україні – Соколівська Кіровоградського району. Заступник голови облдержадміністрації Андрій Коломійцев наголошує, процес якісних змін у місцевому самоврядуванні розпочався і триває, тож території матимуть більше фінансових перспектив.

– Бюджетна децентралізація, – пояснює управлінець, – розширює права місцевих органів влади та надає їм повну фінансову самостійність, розширює джерела наповнення бюджетів. Фактично, це стимул для громад ефективніше наповнювати свої кошториси, переходити на самозабезпечення та ощадно планувати власні видатки. Що ми маємо сьогодні? Бачимо, органи місцевого самоврядування помітно збільшили видатки на розвиток власної інфраструктури. Почалися масштабні ремонти закладів освіти, медицини, доріг, об’єктів житлово-комунального господарства. З початку реформи щороку зростання місцевих бюджетів області по відношенню до попереднього складають від 30 до 60%. І це дуже гарний результат.

Андрій Коломійцев наголошує, чим більше надходжень отримують бюджети, тим більше можливостей має громада.

– Основне джерело – 60% – наповнення місцевих бюд­жетів, за винятком сільських і селищних, це податки з доходів фізичних осіб. Також держава передала на місця додаткові надходження у вигляді акцизу. Плюс велику роль відіграє збільшення вартості землі і, як наслідок, її оренди. Наприклад, в області Держгеокадастр значно збільшив ставки орендної плати на земельні ділянки державної власності до 8%, якщо раніше це було всього 3-5%, – уточнює заступник голови облдержадміністрації і зауважує, попри те, що Кіровоградщина має власні доходи, регіон все ще залишається дотаційним. – Ми маємо території, які потребують додаткових дотацій із державного бюджету, а маємо ті, які, навпаки, заробляють і зайві кошти віддають як реверсну дотацію. Якщо порівнювати міста обласного підпорядкування, по суті, заробляє у нас лише Кропивницький і це логічно, адже в місті зосереджені основні підприємства, виробничі потужності. Найбільш дотаційні – Олександрія і Світловодськ.

Посадовець зауважує, аби громади мали ресурси самос­тійно покривати свої видатки, необхідно дбати про створення виробництва. Об’єднаним же територіям з-поміж іншого слід переглянути потенціал земельних ресурсів.

– Наприклад, новостворені громади мають звернути увагу насамперед на земельні ресурси – раціональне використання, правильні орендні рішення під відповідні відсоткові ставки. Тобто, це проведення інвентаризації і підтвердження того, що земельні ділянки використовуються ефективно і повноцінно, – зауважує Андрій Коломійцев. – Другий ресурс – одноосібники, які обробляють паї найчастіше на усних домовленостях, внаслідок чого держава недоотримує надходжень від податків із доходів фізичних осіб, які сплачуються при офіційній оренді за земельні ділянки. За грубими розрахунками, які ми проводили ще в 2016 році, лише за рік обласний бюджет недоотримав близько ста мільйонів гривень. Плюс-мінус аналогічна ситуація буде і за 2017-й. Третій – корисні копалини. Це ресурс, який сьогодні дуже слабо використовується. Наступний момент – створення промислових підприємств. Це робочі місця, це зарплати, це податки… Зокрема, сільські території могли б використати такий інструмент як створення переробної промисловості у кооперації з сільгоспвиробником. Тобто здійснювати переробку саме тієї продукції, яка вирощується безпосередньо на території громади. На жаль, у нас цей ринок, ця галузь повноцінно не функціонує. Здебільшого ми виробляємо сировинну основу і продаємо її у вигляді сировини. І, мабуть, найважливішим є те, чим сьогодні живе весь світ, – використання розуму, інтелекту і створення підприємств і галузей для розвитку ІТ-технологій. У нас в цьому напрямку працює, по суті, лише обласний центр. Всі інші території, на жаль, не надто велику увагу приділяють таким можливостям.

У цілому, підкреслює керівник, через фінансову децентралізацію держава дала місцевим громадам інструменти для власного розвитку і зараз головне вміло ними скористатися.

– Разом із тим держава намагається стимулювати органи місцевого самоврядування до економних заходів. Тобто, якщо до реформи, наприклад, освіта, медицина, більшою мірою утримувалися з центрального бюджету за рахунок субвенцій, то сьогодні держава покриває лише витрати на заробітну плату. Правильний, ефективний розподіл ресурсів спонукає до створення освітніх і госпітальних округів. До речі, Кіровоградщина є лідером зі створення освітніх округів в Україні. А відтак акумулюються кошти на модернізацію шкіл, на ремонти й осучаснення техніки в медичних закладах… Цьогоріч в області заплановано чимало таких заходів. Наприклад, будівництво 25 нових сільських амбулаторій, що будуть забезпечені транспортом, медичним та комп’ютерним обладнанням. Загалом, за допомогою фінансової децентралізації, держава створює ефективні інструменти для місцевих громад. І відповідно головне завдання наших громад це вміло такими можливостями скористатися, – підсумував заступник голови облдержадміністрації.

Олена Ярова.

Поширити
"Вісті Світловодщини"