ІВАН ПАГІРЄВ – НЕВІДОМІ СТОРІНКИ

186

Мало хто знає, що одним із авторів пам’ятника В.Каразіну в Харкові, основоположнику сучасної вищої освіти України, є наш земляк Іван Пагірєв-Андреолетті. Відкриття пам’ятника заплановано було на 16 січня 1905 року…
Свого часу директор Світловодського міського краєзнавчого музею Ольга Аболмасова з метою зібрання інформації про нашого земляка, відомого скульптора І.Пагірєва куди тільки не зверталася. У музеї зберігається лист-відповідь з Державного архіву Кіровоградської області (датований 2011 р.), в якому повідомлялося, що Метрична книга реєстрації актів про народження по с.Табурищу за 1869 рік (рік народження І.Пагірєва) не надходила, а відомостей про життя та діяльність І.Пагірєва-Андреолетті в документах архіву немає. Зберігається і лист з Держархіву Херсонської області, в якому теж вказується, що відомостей про І.Пагірєва не виявлено. Цікаво, що у книзі «Мистецт­во України. Біографічний довідник», К., 1997 р. місцем народження І.Пагірєва названо Вознесенськ (тепер Миколаївської області), а самого скульптора ідентифікують як російського.
А ходити далеко було зовсім не потрібно. Виявляється, Книга актів записів про народження, шлюб і смерть за 1869 рік с.Табурища зберігається у…Світловодському міському архіві. Судячи із запису, І.Пагірєв народився 2 червня 1869 року, мати-поселянка с.Костянтинівки Херсонської губернії Єлисаветградського повіту Мотрона Пагірєва, православної віри. Про батька відомостей немає, хлопчик був незаконнонародженим. Хрещеними батьками малюка стали табурищанський поселянин Авксентій Голоцван та державна селянка Наталя Дмитрівна, Василя Поклєпова дружина, уродженка Кам’янець-Подільської губернії Ольвіопольського повіту.
Цей запис, знайдений працівниками музею, спростовує дату і місце народження скульптора, подану в книзі «Мистецтво України. Біографічний довідник», а саме – 14 травня 1869 року, м.Вознесенськ.
Про дитячі роки І. Пагірєва відомостей немає. Дев’ятнадцятирічний юнак вступає до Одеської рисувальної школи. Його, сироту, всиновив італійський художник Джованні Андреолетті, давши йому і своє прізвище. Саме за матеріальної підтримки названого батька Іван вступив до Петербурзької Академії мистецтв, де навчався на скульптурному відділенні. Закінчивши Академію, Іван Пагірєв отримує звання «класного» художника і право на закордонне стажування, яке він проходить, звичайно ж, в Італії.
Повернувшись до Петербургу, скульптор викладає в Рисувальній школі заохочення мистецтва, якою керував Микола Реріх. Цю школу, з огляду на високий рівень викладання, в Петербурзі називали «другою Академією мистецтв». А результатом плідної співпраці М.Реріха та І. Андреолетті став надгробний пам’ятник на могилі Римського-Корсакова. Автор ескізу – М.Реріх, скульптор – наш земляк І.Пагірєв. Відкриття пам’ятника відбулося у травні 1912 р. на Новодівичому кладовищі Олександро-Невської лаври.
Петербурзькі газети того часу писали: «Богатырь русского искусства, композитор Римский-Корсаков, как бы осенен той стариной, которую он воплотил в своих произведениях». У 1936 р. надгробок композитора було перенесено в Некрополь майстрів мистецтв.
У 1972 р. з нагоди сторіччя від дня народження заснов­ника Харківського університету В.Н.Каразіна Рада імператорського університету з ініціативи відомого письменника Г. Данилевського звернулася до уряду з проханням дозволити розпочати збір коштів на спорудження в місті пам’ятника видатному громадському і науковому діячу. Збір коштів тривав багато років, разом з тим підшукувалося місце для спорудження монументу.
Пам’ятник з’явився аж через 33 роки. Його автори – скульптор І.Андреолетті та архітектор О.Бекетов. Монумент було вирішено відкрити 16 січня 1905 р. Але події Першої російської революції порушили ці наміри. Тому пам’ятник В.Каразіну відкрили 20 червня (за старим стилем) у 1907 р. Поставили його в університетському саду біля воріт на вулицю Сумську.
Пам’ятник, що відлитий з темно-червоної бронзи, ще кілька років змінював своє місце розташування: його переносили на вулицю Університетську до корпусів університету та до приміщення Свято-Антоніївської церкви, а коли відкрили новий висотний корпус, то монумент поставили поруч із цією будівлею на початку каштанової алеї. Пам’ятник В.Каразіну, одним із авторів якого є наш земляк, зображує непересічну особистість, котра стояла біля витоків сучасної вищої освіти нашої країни.
Відомо також, що І.Андреолетті був одним із тих, хто у 1917 р. створював Спілку скульпторів. А потім він переїздить до Франції, одружується на художниці Ільїнській. Невідомо, чи були у цьому шлюбі діти, не знаємо, які ще пам’ятники створив скульптор. Немає і точної дати смерті І.Пагірєва (Андреолетті) (ймовірно, він відійшов у Вічність після 1925 року).
Існує чимало білих плям щодо його біографії, але залишилися чудові роботи скульптора, нашого земляка-табурянина, ім’ям якого маємо пишатися.

Тетяна Ткачук,
працівник міського
краєзнавчого музею

Поширити
"Вісті Світловодщини"