“Кольорові сни”

181
Реклама

Я й досі бачу кольорові сни,
В яких дівча мале, рожевощоке
Вітає поглядом провісників весни –
Ключ журавлів, що ген летить високо.

А ще в цих снах мале оте дівча
Біжить до татуся, розклавши руки,
Щоб він підняв, притиснув до плеча,
Неначе зовсім не було розлуки.

Я й досі відчуваю у руці
Шматочок хліба татовий «від зайця»,
І поцілунок мамин на щоці –
В житті смачнішого не їла я окрайця.

Давно татусь пішов у кращий світ,
І ненька, як голубка, посивіла,
А я вісні в минуле шлю привіт –
Маленькій дівчинці, яку я там зустріла.

Я й досі бачу кольорові сни…

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.