Мамонти Таборища й околиць

    145
    Реклама

    Приблизно сто років тому в межах нинішньої Світловодщини було зроблено сенсаційну знахідку – «перший цілий скелет мамонта у Херсонсь­кій губернії»! (Тут і надалі цитую працю Павла Рябкова «Музейна справа у м.Зінов’євську (Єлисаветграді) та його окрузі раніш і тепер (1883-1924)». «Його знайдено під містом Новогеоргіївськом (зараз – під водами Кременчуцького водосховища – авт.) Олександрійського повіту, – писав очевидець події, відомий громадський діяч, землемір, історик, археолог і етнограф, – при будівництві залізниці у 1916 році інженером Бусловим. Кістяк мамонта лежав під товщею 10 сажнів (близько двадцяти метрів – авт.) післяльодовикових моренних наносів. Знаходився у положенні тварини, котра, ніби, впала на коліна передніх ніг. При цьому кістки та отвори в них (у голові) були заповнені дрібним гравієм. Голова з величезними бивнями добре збереглася, вона лежала на землі. У такому вже вигляді я застав розкопку, коли телеграмою був викликаний завіду­ючим Херсонським музеєм археології та давнини В.І. Гошкевичем. Залишалося лише зібрати трухляві кістки, відвезти їх до міста (Новогеоргіївська – авт.) і там препарувати, запакувати у ящики і відправити до Херсона. Але, здається, що революція, що розпочиналася, цьому завадила. Знахідка цього мамонта зробила величезну сенсацію не лише у скромному містечку, а й далеко від нього. На станцію, де знаходилися кістки цієї велетенської тварини, народ і солдати валом валили. Нам доводилося цілими днями читати лекції. Одна з них була прочитана В.І. Гошкевичем у місті (Новогергіївську – авт.). Аналіз геологічної будови пластів зробив інженер Буслов». Принагідно додам, що йдеться про вимерлий рід ссавців з родини слонових, що жили в четвертинному періоді й сягали висоти до 5,5 метра й мали масу тіла до 12 тонн.

    мамонти

    Цікаво, що наприкінці серпня 2017 року в обласному Краєзнавчому музеї збиралася група фахівців, що мають намір вивчати цієї осені нещодавно знайдені залишки мамонта поблизу Кропивницького. На жаль, за словами головного зберігача фондів музею Павла Рибалка, їм нічого не відомо про долю згаданої вище знахідки столітньої давнини. Втім, зазначив Павло Павлович, на зберіганні Краєзнавчого музею у Кропивницькому є близько тридцяти фрагментів кісток та зубів мамонтів, а також бізонів, турів, оленів та прародича сучасних коней, привезених до обласного центру у 1957 році з Табурища під час будівництва КремГЕС. Цим безцінним решткам може бути до двох мільйонів років.

    Втім, якщо вірити усним переказам людей, котрі свого часу чули їх від будівничих рукотворного моря, то до музейних установ могло потрапити значно більше палеонтологічних експонатів. Зокрема, розповідають, що будівельники на правому березі старого русла Дніпра натрапили на справжній величезний цвинтар доісторичних тварин, зокрема, мамонтів. (Робітники були свідомі цього, бо напередодні дивилися науково-популярний фільм про аналогічну знахідку десь за кордоном). Але керівництво, щоб не гальмувати темпів новобудови, що знаходилася на контролі самого Микити Хрущова, наказало не інформувати науковців, працювати кілька ночей підряд, щоб у темну пору разом з ґрунтом вивезти у невідомому напрямку безцінні рештки вимерлих тварин. Так це було чи інакше, але Світловодщина й досі є своєрідним клондайком для пошуковців втраченого часу. Тож чекаємо на нові відкриття у нашому краї. Тим паче, згадуваний Павло Рябков наголошував: «Те, що у нас жило доволі мамонтів, підтверджується чисельними знахідками їх кісток, зубів та бивнів повсюди». І справді, окремі фрагменти скелетів мамонтів зберігаються у багатьох краєзнавчих музеях Кіровоградщини.

    Федір Шепель, краєзнавець, місто Кропивницький.