“Метаморфози”

144
Реклама

З чим можна порівняти ту любов,
Яка підносить нас, немов на хвилях
Аж до небес? А потім стрімголов
Ми летимо у прірву геть безсилі.

З чим можна порівняти ту печаль,
Яка нас поглинає, наче море?
І марно ми шукаємо корабель,
Що нас на плесо винесе прозоре.

Горе і щастя, радість і журба,
Кохання і розлука, сміх і сльози…
Наше життя – це вічна боротьба,
Це – зміни, це – метаморфози.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.