Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

143
Реклама

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятською водою…

Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи, найбільшої в історії аварії на атомній електростанції. Чорнобильська трагедія, що сталася у квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою за своїми наслідками катастрофою у сучасній історії. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії – наших співвітчизників. Минули роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм не добрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

26 квітня 1986 року… Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

Саме пам’ять про страшну трагедію 1986 року привела 26 квітня не байдужих людей до музею історії, де відбувся захід під назвою: «Наша доля, наше горе, біль пекучий – чорний біль». Захід розпочала директор музею Віра Царенко, яка розповіла про тяжкі наслідки Чорнобильської аварії. Сільський бібліотекар Віта Гарбуз разом з ученицею сьомого класу Анною Скрипник розповіли про історію Чорнобильської катастрофи, нагадали учням школи, як це все сталося у квітні 1986 році.

У Чорнобиль доля повела «ліквідаторів» різними шляхами. На заході пригадали імена земляків, життя яких було пов’язано з Чорнобилем: Іван Колесник, Олександр Литвиненко, Михайло Підгірний, Петро Пилипенко, Сергій Скоринцев.

Також Аня Скрипник розповіла присутнім про поему Івана Драча «Чорнобильська Мадонна», в якій відображену всю картину Чорнобильської трагедії. А зберігач фондів музею Любов Шкирай продемонструвала відео про тяжкі наслідки Чорнобиля.

На закінчення заходу присутні запалили поминальну свічку. Наша пам’ять і пам’ять прийдешніх поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.

Віта Гарбуз, сільський бібліотекар.

Поширити
"Вісті Світловодщини"