На порозі завершення адміністративно-територіальної реформи

На минулому тижні Кіровоградський Центр розвитку місцевого самоврядування провів «круглий стіл», на якому обговорювалося кілька питань, що стосувалися перебігу реформи децентралізації та нової моделі адміністративно-територіального устрою Кіровоградщини.
У заході взяли участь Олег Яременко, директор та радники Кіровоградського Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», а також представники регіональних відділень та організацій Асоціації міст України, Агенції регіонального розвитку, Асоціації об’єднаних територіальних громад, Проекту МАТРА, ДНЗ «Центр підготовки та перепідготовки працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій» Кіровоградської ОДА, журналісти всеукраїнських, обласних та районних ЗМІ.
В ході діалогу були представлені успіхи ОТГ області та виклики, з якими зіштовхуються громади в своїй діяльності. Також обговорювалися питання формування нової моделі адміністративно-територіального устрою Кіровоградщини і реформування районної влади. Зокрема, мова йшла про новий адміністративний територіальний устрій, створення інституцій префектури та необхідність зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування. Наголошувалося на актуальності удосконалення законодавчої бази для подальшої реалізації регіональної політики та реформи децентралізації.
На заході проаналізували хід адміністративної реформи, яка триває вже 5 років. Що маємо сьогодні на рівні держави? На карті України з’явилося 936 об’єднаних громад, документи про об’єднання ще 60-ох знаходяться в центральній виборчій комісії, серед них і три з Кіровоградської області. Тож можна говорити, що наразі в ОТГ проживає майже 30% осіб від загальної кількості населення України.
Якщо говорити про Кіровоградщину, то у нас уже створено 24 ОТГ. Найбільш активно процес об’єднання відбувався у 2017-2018 роках.
Серед успіхів об’єднаних територіальних громад – гігантське зростання місцевих бюджетів, значно знизилася дотаційності територій, а це показник спроможності громади. З’явилися навіть такі громади, які мають реверсну дотацію.
Також розвивається інфраструктура ОТГ. На це протягом останніх чотирьох років на ОТГ держава додатково виділяла чималі кошти – загальна сума – майже 90 млн. грн. Також підвищується якість надання фактично всіх послуг населенню. Приміром, останні результати ЗНО засвідчили, що кращу успішність у навчанні демонструють школярі саме з ОТГ.
Ще одним вагомим ресурсом для ОТГ є можливість розпоряджатися землею за межами населеного пункту.
І це далеко на повний перелік успіхів створених ОТГ, та на засіданні також зупинилися і на тих викликах, з якими зіткнулися новостворені громади. В Україні спочатку почали створювати опорні школи, навчальні округи, а при утворенні ОТГ виявилося, що ці округи руйнуються. От і маємо сьогодні ситуацію, коли створена ОТГ, визначена опорна школа, а філія опорної школи знаходиться в селі, яке не ввійшло в об’єднану громаду. І це лише один із прикладів. Тому сьогодні більшість територій схиляються до думки, що треба створювати ОТГ за принципом «Один район – одна громада».
Обговорили на заході і проект адміністративного переформатування області. На думку фахівців із Кабміну, на Кіровоградщині має бути створено три райони: Кіровоградський, Олександрійський і Західний. Сьогодні триває процес активного обговорення запропонованої моделі, місцеві робочі групи вносять свої пропозиції. В області рішення буде прийматися з урахуванням думки з територій.
Нагадаю, що робоча група зі Світловодського району запропонувала модель, де на території Кіровоградщини буде створено 5 районів, у тому числі і Світловодський.
Питання, які звучали під час «круглого столу» від журналістів, більше стосувалися законодавчої бази. Та до цього часу однозначної відповіді на питання, як розподілятимуться функціональні обов’язки між місцевими, районними та обласними радами, префектурами, немає.
Світлана Калугіна.