На шляху до створення професійної армії

260

Цього тижня ми відзначаємо День волонтера та День Збройних Сил України – свята мужніх, сильних, справжніх патріотів нашої держави. П’ятий рік українські воїни боронять свою землю від агресора, п’ятий рік ми втрачаємо на війні кращих. Це ціна, яку платить Україна за свою свободу. Український воїн для нас став уособленням патріотизму.

Про нову українську армію я говорила з Віктором Дудіним, який був і заступником командира групи, і командиром відділення, і старшим розвідником легендарного 3-го полку спеціального призначення. Він із власного досвіду знає, що таке служба в армії, адже з перших днів гібридної війни став на захист суверенітету України під час проведення антитерористичної операції у 2014 році.
– Ми йдемо до професійної армії. Треба розуміти, щоб підготувати, приміром, солдата-спецпризначенця, потрібно не менше трьох років. І це за умови, що на службу прийдуть фізично і морально підготовлені юнаки. Завдання, які мають виконувати солдати цього підрозділу, складні і вимагають від бійця неабиякого вишколу, тому і вік для спецпризначенців визначений – до 35 років, – говорить пан Віктор. – Так, сьогодні нам важко фактично з нуля створювати нашу армію. Ми довгий час жили, не замислюючись, що може виникнути потреба захищати рідну землю. Наші юнаки не підготовлені морально до того, що кожен з них зобов’язаний виконати громадянський обов’язок – відслужити в армії, підготувати себе захищати рідну землю в разі потреби. Юнаки мають недостатню фізичну підготовку. Так, приміром, із 40 призовників лише 3 проходять фізичні випробування, виконують європейські нормативи і можуть служити у підрозділі спеціального призначення, бо ж це – еліта армії.
Останнім часом українська армія зробила величезний крок вперед. Перш за все, значно покращилося оснащення, велика увага приділяється фізичній та професійній підготовці солдат. Звичайно, ще багато слід зробити, ще не всі військовослужбовці розуміють, що в армії має бути сувора дисципліна, що військова служба – це готовність у будь-який час стати до зброї. Але ми впевнено йдемо до цього, – говорить він.
Бійці легендарного 3-го полку спецпризначення, який, як і раніше, базується у м. Кропивницький, були відомі здавна своїм вишколом, високою підготовкою. Це – 10-а бригада спеціального призначення ГРУ. З перших днів гібридної війни розвідники 3-го полку були і на сході України, і в Криму, працювали вздовж усього кордону. Вони чітко розуміли, що відбувається і які будуть наслідки. Згадує Віктор Дудін і безпосередньо бойові задачі:
– Перед очима – бій 22 травня 2014 року під Волновахою… Це був важкий бій. Ми тоді втратили 16 своїх бійців. А потім, 26 травня, розпочався бій на Донецькому летовищі. Команду стріляти на враження дав сержант, бо ж вищий командний склад не був морально готовий віддати такий наказ. Аби нашим офіцерам, командному складу тоді вистачило рішучості і професіоналізму, хід історії цієї війни міг би бути іншим. І це, я ще раз підкреслюю, свідчить про слабку підготовку тодішніх військових Української Армії.
Якою має бути Українська Армія у майбутньому? На думку Віктора Дудіна, в армії, перш за все, має бути жорст­ка дисципліна. Цьому сприяє служба за контрактом.
Професія військовослужбовця – важка. Честь і хвала тим, хто вирішив пов’язати свою долю з армією, бо солдат має бути не лише мужнім. Він має бути взірцем патріотизму, він має любити свою Вітчизну і бути готовим віддати за неї життя. Бо Батьківщина – це твоя родина, твоє село чи містечко, де ти народився, зростав.
Я щиро вітаю всіх, хто пов’язав своє життя зі Збройними Силами України. Бажаю нашим військовослужбовцям терпіння, і нехай Бог допомагає всім нам у досягненні миру на нашій землі.

Світлана Калугіна.