На Світловодщині відзначили День добровольця

День українського добровольця – це нове свято для українців, яке започатковано у 2017 році. Ми його відзначаємо 14 березня.

Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу – бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.
Низка сучасних подій, які підштовхнули офіційні державні структури до проголошення цього Дня, ще не скоро завершиться. Вони мали свій початок з поглибленої підготовки “братнім” північним сусідом чергової агресії і окупації українських земель. “Роботу”, яку він (“братній” народ) провів у цьому напрямку, майже увінчалася успіхом. З кінця 2013 року і особливо з 20-их чисел лютого 2014 року це вже було неможливо приховати. Почалася окупація Кримсь­кого півострова.
Офіційна державна машина демократичної України, яка ще не оговталася від системної кризи кремлівських резидентів, як, втім, і широке міжнародне співтовариство, від­чула справжній шок, адже держава-агресор була серед гарантів суверенітету і територіальної цілісності України. Часу на повноцінну офіційну координацію для повномасштабної протидії цій агресії не було, тим більш агресор став шантажувати світове співтовариство нанесенням ядерних ударів по території Європи та України. У цей, один з найскладніших для країни і світу моментів історії, Україні першими на допомогу прийшли саме прості українські добровольці.
У пояснювальній записці до Постанови Верховної Ради України №4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» повідомляється, що саме 14 березня 2014 року на полігоні в Нових Петрівцях вже більше 500 бійців само­оборони Майдану (Народного Віче) почали підготовку до участі в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України.
Військовими патріотами Ук­раїни по всій країні в найкоротші терміни відкривалися бук­вально імпровізовані, життєво необхідні для збереження держави Україна, підготовчі навчальні центри, створювалися величезні черги у військкомати, приводилася в бойову готовність техніка, налагоджувалися шляхи постачання і т.і. Саме добровольці першими виступили проти агресора, зіткнувшись віч-на-віч з російськими силами ССО, ГРУ і ФСБ. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.
Агресор став стрімко втрачати ініціативу, а захоплені населені пункти східної України стали звільнятися від загарбника. Це дало необхідний час нашим українським військовим частинам і державі організувати ефективну систему і лінію оборони від регулярної ро­сійсь­кої армії на лінії кримсь­кого перешийка і більш ніж 400 кілометрів східних кордонів, через які і почалося криваве військове вторгнення. Ворог був зупинений, захопивши тільки частину Донець­кої та Луганської областей.
Історія виникнення добровольчого руху років вторгнення російських військ на територію України трагічна і водночас героїчна. Як тільки на Сході України почалися війсь­кові дії, студенти, викладачі, бізнесмени, рядові працівники почали добровільно записуватись у добровільні батальйони. «Диплом може зачекати, а Україна – ні» – девіз студентів. Він став ключовим, коли студенти вирішили залишити навчання і йти боронити свою землю.
В ряди української армії добровольцями пішли і зовсім юні хлопці, і зрілі чоловіки, і ті, хто ніколи не тримав у руках зброю, і жінки, які залишили домашні справи, дітей.
Всі вони жили поруч з нами, працювали, були звичайними господарями. А через війну стали воїнами – нашою надією, нашим щитом, нашим захистом.
Українські добровольці – це гордість нашого народу. Загалом, у воєнному конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів.
14 березня до пам’ятника “Борцям за волю та незалежність України” прийшли люди, які через себе пропустили цю війну – учасники АТО/ООС, керівники міста та району, прості мешканці Світловодщини.
Під час урочистого мітингу до присутніх звернувся голова ГО “Світловодська спілка учасників АТО” Олександр Скотніков.
– Я не буду багато говорити – за час, коли в Україні іде війна, було вже багато сказано слів на адресу наших захисників. Я просто хочу подякувати всім вам за те, що ви є. Завдячуючи вам, в Україні відродилася армія, завдячуючи вам, сьогодні є Україна. Я щиро сподіваюся, що наше керівництво не здасть завойованих позицій, адже за це віддали своє життя тисячі кращих синів та доньок України, – сказав, зокрема, Олександр Скотніков.
З промовою до присутніх також звернулися заступник голови Світловодської районної ради Олексій Шаповал та секретар Світловодської міської ради Юрій Сап’янов.
Олексій Шаповал, зокрема, торкнувся історії виникнення добровольчого руху в Україні, починаючи із Козацької доби. Найновіший приклад добровольства в Україні – це Революція Гідності.
– Добровольчі батальйони у 2014 році стали точкою опори, від якої Україна змогла відштовхнутися, провести мобілізацію і підготувати професійну зміну добробатам.
Саме завдяки добровольцям, їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію, – окрім іншого, звертаючись до присутніх, сказав Олексій Шаповал.
Юрій Сап’янов висловив слова вдячності добровольцям-жінкам, які разом із чоловіками стали на захист України.
Після мітингу присутні поклали квіти до пам’ятника та вшанували пам’ять загиблих українських воїнів у роки проведення ОТО/ООС хвилиною мовчання.
Цього ж дня у районному Будинку культури відбулося урочисте нагородження та концерт, приурочені Дню добровольця, який підготували учасники міськрайонної спілки учасників АТО.
Процедуру нагородження провели голова Світловодської міськрайонної спілки учасників АТО Олександр Скотніков та представник Світловодської районної державної адміністрації Сергій Забродній.
Орденами «Лицарський хрест добровольця» були нагороджені посмертно Олександр Лимар та Андрій Ільїн.
Такі ж ордени отримали учасники АТО/ООС, добровольці Ана­толій Фещенко, Лев Кармирян, Геннадій Крупа, Семен Котов, який, до речі, зараз воює, боронить місто Маріуполь; Костянтин Дівін та Анатолій Рудський.
Подяки Світловодської районної державної адміністрації та районної ради за зразкове виконання військового обов’язку, проявлені мужність і відвагу та з нагоди Дня добровольця оголосили Андрію Шевелю, Андрію Юшку, Павлу Фоменку, Станіславу Тисячному, Олегу Коваленку, Сергію Стояновському, Анатолію Бондаренку та Анатолію Фещенку.
Разом із подяками, завдяки керівнику ФГ «Гвіса» Володимиру Грушці, наші захисники отримали і фінансове заохочення.
Після нагородження на сцену запросили маму, яка першою на Світловодщині відчула біль від втрати свого сина в гібридній війні – Галину Плющ. Їй вручили квіти і грошову нагороду. Та головне для матері – знати, що її син – герой і його пам’ятають.
Після нагородження свої пісні співали поети, які особисто брали участь в антитерористичній операції – Руслан Давидович та Олег Федотов.
17 березня у Руслана Давидовича день народження. Тоді, у 2014 році в свій день народження він добровільно прийшов до Мелітопольського військкомату, щоб, як і тисячі інших, стати на захист своєї держави. 27 квітня 2014 року Руслан Давидович поповнив ряди добровольців, а 14 березня 2020 року він, як автор власних пісень, співав душею про своїх побратимів, які полинули в Небо.
Олег Федотов – гість із Києва, поет-сценарист, один із авторів текстів пісень гурту «Патріот-мюзикл», співорганізатор виставки «Блокпост пам’яті», лауреат фестивалю «Пісні, народжені в АТО», волонтер.
У концертній програмі також взяли участь артисти-аматори із Новоукраїнки та Світловодська.
Світлана Калугіна.