Науковці рідного краю

У день науки хотілося б звернутись до історії нашого рідного краю, адже можливість отримувати освіту, інновації та винаходи у сучасному житті вже стали настільки звичними, що ми перестали замислюватись над тим, якими зусиллями здобували науку наші предки.
Першим освітнім закладом Новогеоргіївська у 1860 році стала Єдина школа. Її відвідували 333 дитини. У 1897 році більш як три чверті місцевого населення не вміли читати і писати, лише 14% жінок знали грамоту.
У 1910 році на цих землях працювало вже 4 церковнопарафіяльні школи, міське та жіноче парафіяльне училище, приватна жіноча прогімназія.
Влітку 1921 року в Новогеоргіївську навіть працювали відділення РАТАУ, масова читальня і курси соціального виховання.
На 1 січня 1925 року тут було 8 загальноосвітніх шкіл, школа ліквідації неписьменності, профшкола.
У 1939 році населення налічувало 8700 чоловік. Працювали лікарня, дитяча консультація, аптека, дитячі ясла.
Значного розвитку набула народна освіта. Якщо у 1927/28 навчальному році в чотирьох школах навчалося 737 дітей і працювало 19 учителів, то у 1939/40 — 5 загальноосвітніх шкіл, у тому числі середню відвідували 2082 учні.
Районна агротехнічна школа за три передвоєнні роки підготувала 313 спеціалістів сільського господарства. Діяли районна бібліотека з фондом 36,6 тис. книг, клуб, театр.
В лютому 1944 року в місті і районі працювало вже 50 шкіл, в тому числі у Новогеоргіївську і Крилові — 5. Було відкрито дитбудинок і дитячий садок, районні бібліотеки — для дорослих і дитячу, Будинок культури та Палац піонерів.
На виборах у 1971 році до комісії по народній освіті входять 9 депутатів. Широке поле діяльності цієї комісії — 13 шкіл, Будинок піонерів, станції юних техніків і натуралістів, дитячі дошкільні заклади. Депутати бувають на засіданнях педагогічних рад, на батьківських зборах, підтримують зв’язки з комсомольськими організаціями та піонерськими дружинами, дбають про трудовлаштування випускників. За рекомендацією членів цієї комісії заплановано збудувати в дев’ятій п’ятирічці дві школи на 960 учнів кожна в другому і третьому мікрорайонах міста.
Споруджено 6 загальноосвітніх середніх, дві 8-річні і початкову школи, дві школи-інтернати, за парти яких сідають 7504 учні. 1972 року завершено будівництво середньої школи на 960 місць. У чотирьох школах робітничої молоді і заочній середній школі без відриву від виробництва здобувають освіту понад 1600 чоловік. 2 школи і 42 групи працюють за продовженим днем. Кожна школа має майстерні, кабінети, спортивні зали, автокласи — тут учні 5-8 класів проходять початкове трудове навчання.
При школах діють кімнати-музеї. У більшості шкіл з 1961 року створені так звані малі третьяковки. Із 520 педагогів трьом — В. Г. Коваленку, О. І. Парфьонову і П. М. Скориніну присвоєно звання заслуженого вчителя Української PCP, 44 — нагороджені значком “Відмінник народної освіти”, а 47 — відзначені грамотами Міністерства освіти УРСР. Набагато розширилася мережа закладів дошкільного виховання.
При Будинку піонерів понад 600 дітей працюють в 11 гуртках, на станціях юних техніків і натуралістів. Юні техніки були нагороджені Почесною грамотою республіканської виставки дитячої творчості. У місті є дитячий Клуб річковиків і моряків. 1960 року відкрито загальнотехнічний факультет Харківського інституту радіоелектроніки, на вечірньому і заочному відділеннях якого навчається понад 1100 робітників і службовців. 560 світловодців здобувають середню технічну освіту у філіалі Куйбишевського енергобудівельного технікуму, що вже більше 10 років функціонує в місті.
У денній дитячій та вечірній музичних школах навчаються понад 300 дітей.
Не дивлячись на такий складний шлях до знань, Світловодщина — батьківщина багатьох діячів науки та культури. У Табурищі народився український поет В. В. Соколов. Уродженцями Новогеоргіївська був український графік Г. А. Бондаренко, доктор сільськогосподарських наук Б. Я. Варшавський, доктори фізико-математичних наук С. Г. Гавеля, Л. О. Дундученко, доктор біологічних наук Ю. І. Лукін.
Найбільшим науковим осередком вважався завод чистих металів: три доктори та майже 30 кандидатів технічних наук. Так, Почесний громадянин Світловодська, директор підприємства Анатолій Тузовський був доктором наук, лауреатом Державної премії. Валерій Єргаков також був лауреатом Державної премії, брав активну участь у розробці прогресивних технологій одержання напівпровідникових матеріалів, був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. Такий самий орден має лауреат Державної премії Ераст Засецький. Під його керівництвом у 1962 році було одержано перший злиток напівпровідникового германія.
Активну участь у винахідницькій і раціоналізаторській роботі, розробці нових технологій одержання напівпровідникових матеріалів брав лауреат Державної премії Анатолій Галузо, кандидат технічних наук Анатолій Альошин. Наш земляк Юрій Гаврилюк (родом з Помошної) у 1991 році був призначений генеральним директором заводу чистих металів. На його рахунку – понад 100 наукових розробок, 50 винаходів. За створення нової технології з виробництва напівпровідників у 1991 р. Ю.Гаврилюку присуджено Державну премію України. З 1998 р. Юрій Миколайович працював у Кременчуцькому інституті нових технологій, був його ректором, завкафедрою інженерного матеріалознавства Кременчуцького політехнічного університету ім.Михайла Остроградського. Ю.Гаврилюк – член-кореспондент Української екологічної академії наук, з 1998 р. – член-кореспондент Української академії національного прогресу, з 2004 р. – професор, дійсний член Української академії наук. Добре володів англійською та угорською мовами.
Можна назвати багато інших прізвищ талановитих наших земляків, докторів і кандидатів наук, лауреатів Державних премій тощо, які збагачували вітчизняну науку раніше і тепер: Курбат Галієв (працює на Кременчуцькій філії Дніпропетровського університету економіки і права), Григорій Федорус, Іван Стороженко (народився в Ревівці, займався історією козацтва), Сергій Шевченко (уродженець Павлівки, кандидат історичних наук, працював у Кіровоградському педагогічному університеті ім.Винниченка), Борис Варшавський (уродженець Новогеоргіївська, доктор сільськогосподарських наук), Борис Смірнов (уродженець Світловодська, професор, член-кореспондент). У Таловій Балці народився основоположник української лісівної ентомології Зіновій Голов’янко, у Новогеоргіївську – геолог, кандидат наук, лауреат Державної премії Віра Зайцева.
І це далеко не весь перелік людей, які є нашими земляками і які внесли неоціненний вклад у розвиток науки. Пишаймося ними.