Небесна Сотня янголів, які стали героями

257

Цими днями тисячі людей ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Здається, що всі квіти Землі перенеслися на Майдан. З покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті – своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь Світ, не залишила байдужою жодної душі.
Годину пам’яті “Небесна Сотня янголів, які стали героями” підготували та провели завідуюча сільським Будинком культури та сільський бібліотекар спільно з учнями Миронівської загальноосвітньої школи.
Ведучі заходу Валентина Стратієнко і Тетяна Горбаченко відмітили, що на шляху до незалежності український народ завжди втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і герої Небесної Сотні. Чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних?
Сотні поранених, 106 людей було вбито снайперами. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кожен із Небесної Сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме у цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Учні старших класів школи декламували вірші, присвячені героям, які загинули у Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській. Усі присутні на заході переглянули відеокліп про трагічні події трирічної давнини, прослухали доповіді учнів про загиблих героїв, запалили свічку Пам’яті, свічку Єдності, свічку Надії, свічку Миру та хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих, що принесли у жертву своє життя за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
Ведучі закликали всіх присутніх згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Щоб пам’ять невинно убитих згуртувала нас, живих, дала нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Щоб кожен з присутніх торкнувся пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло запалених свічок було даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою. Вони вічно повинні жити у нашій пам’яті!
Тетяна Горбаченко, завідуюча Миронівською сільською бібліотекою.

Поширити
"Вісті Світловодщини"