Підкилимні ігри у Світловодській районній раді

3-го січня голова районної ради Роман Домбровський проявив ініціативу і скликав сільських голів для того, аби вкотре обговорити питання адміністративної реформи, в рамках якої уся територія України буде поділена на об’єднані територіальні громади. Крапку в цьому процесі поставлять вибори голів та депутатів новоутворених і вже існуючих об’єднаних територіальних громад, які, згідно з нинішнім законодавством, мають пройти восени 2020 року.

Ця тема для нас не нова, бо ж обговорення різних варіантів поділу нашого регіону на об’єднані громади триває вже чотири роки. Та нарада, яка відбулася 3-го січня, мала, дійсно, визначальне значення. І йдеться не про те, скільки на території Світловодщини з’явиться об’єднаних громад, а про те, ЯК приймаються доленосні для нашого регіону, для його жителів, рішення.
Згадаємо історію. Відлік реформи децентралізації розпочався 5 лютого 2015 року, коли були прийняті два базові для цієї реформи закони, – Закон України «Про засади державної регіональної політики» та Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Цим самим держава на законодавчому рівні закріпила свої наміри укрупнити території – створити об’єднані територіальні громади, а разом з тим і передати на місця низку своїх повноважень. Основна ідея цієї реформи – створити самодостатні громади, які здатні забезпечити гідні умови проживання для своїх жителів, які дбатимуть про економічний та соціальний розвиток території.
Аби процеси децентралізації у Світловодському районі відбувалися у демократичний спосіб, на добровільних засадах, як це передбачено у відповідному законі, аби в цьому процесі були враховані інтереси кожної сільської громади, в районі створили відповідну комісію, на яку покладалося відповідальне завдання – узагальнити результати громадських слухань, обговорень щодо варіантів об’єднання і направити свої пропозиції до обласної державної адміністрації з тим, аби внести їх до Перспективного плану формування територій громад Кіровоградської області. До складу цієї комісії ввійшли усі сільські голови району, представники від районної державної адміністрації та депутатського корпусу районної ради.
Протягом чотирьох років комісія кілька разів проводила засідання, щоб прийняти спільне рішення щодо об’єднання територій нашого району, але жодного разу єдиної думки з цього питання не було – за чотири роки ми так і не змогли визначитися, хто з ким хоче об’єднатися.


Тому за нас рішення прийняли в області – поділили нашу територію, можна сказати, на власний розсуд. Так, за останнім варіантом Перспективного пану (зі змінами), який був затверджений 25 вересня 2019 року, на території Світловодщини передбачалося утворити три територіальні громади: Великоандрусівську (яка на той час уже існувала), Глинську (села Іванівка, Захарівка, Федірки, Глинськ і Григорівка) та Світловодську, куди мали б увійти всі інші села району, а також м.Світловодськ та селище Власівка.
І ось, 3-го січня, голова районної ради Роман Домбровський вирішує провести нараду, приурочену темі територіального об’єднання, з метою внесення остаточних змін до існуючого Перспективного плану, але запрошує на нараду не всіх членів комісії, а лише декого з них, та сільських голів.

Як він повідомив, терміновість проведення даного засідання спричинена тим, що саме 3-го січня спливає останній термін, коли обласна державна адміністрація може подати свої пропозиції щодо змін до Перспективного плану, який уже існує, до Кабінету Міністрів України.


По факту, у громадах думка не змінилася.

Принаймні, це не зафіксовано жодним протоколом, тож сільські голови, у разі прийняття рішення про внесення змін до Перспективного плану (а їхня пропозиція була вирішальною), мали б зробити це одноосібно, не враховуючи думку своєї громади.

Меседж, який лунав з вуст пана Домбровського, був один: створення об’єднаної територіальної громади за принципом «Один район – одна громада». Цікаво те, що на нараді і Великоандрусівську сільську раду, яка сьогодні вже пройшла об’єднавчий процес, теж розглядали в складі єдиної об’єднаної територіальної громади в той час, коли на нараді навіть не було представника від цієї громади.
Як висловився Роман Домбровський, малі громади не можуть бути перспективними.
– Держава повинна бачить свою місію в тому, щоб всі громади були самодостатніми, тобто, не отримували дотації з держави, а утримували територію, свою інфраструктуру за рахунок коштів, зібраних на території. У вас (звертається до присутніх сільських голів) є державні допомоги територіям (роздатковий матеріал) то ви бачите, що от є така базова дотація Великої Андрусівки, вона досить велика. Це 2 млн. 374 тисячі 200 грн., – серед іншого сказав він.
А це, на думку пана Домбровського, є вагомим аргументом, аби висловлюватися з приводу того, що Великоандрусівська сільська рада має бути в складі єдиної (назвемо її «районної») об’єднаної територіальної громади.
Щодо Глинської об’єднаної територіальної громади, яка задекларована в існуючому Перспективному плані (зі змінами), то голова районної ради висловився однозначно: «Моє особисте бачення – ми не повинні залишати в такому форматі Глинську громаду. Моя пропозиція: один район, Світловодський, – одна громада із центром, який наближений до центру цієї громади».

Зазначу, що на той час Глинський сільський голова Аріф Різаєв також не був присутній на нараді.

В ході обговорення сільські голови в один голос висловилися, що потрібно об’єднуватися за принципом «Один район – одна громада», щоб уникнути приєднання до м. Світловодська і залишитися хоч би на тому соціально-економічному рівні, якого наша територія досягла сьогодні.
Про те, що до цієї наради Роман Домбровський з деякими депутатами та сільськими головами готувався, підтвердив Озерський сільський голова Віталій Федорус, звертаючись до своїх колег із закликом об’єднатися в одну громаду. Він сказав, що обговорюючи дане питання з Романом Домбровсь­ким, вони розглядали навіть територію, де міг би розміститися адміністративний центр новоствореної громади.

Виявляється, на це в організаторів наради вистачило часу, так само, як вистачило часу підготувати для учасників наради роздатковий матеріал, аналітичні довідки щодо економічного розвитку окремих територій Світловодщини в цілому. Але катастрофічно не вистачило часу для того, аби запропонувати сільським головам ще раз обговорити варіанти об’єднання на місцях і приїхати на нараду з рішенням, яке погоджено з громадою, чи, хоча б, з депутатами сільських рад.

Незвичність цієї наради на цьому не вичерпалась. Коли дійшло до обговорення, в якому ж населеному пункті робити центр об’єднаної територіальної громади, усіх присутніх, у тому числі і членів комісії, попросили вийти із зали засідань. Залишилися лише сільські голови та представники районної ради. Після досить тривалого обговорення «за зачиненими дверима», членам комісії дозволили ввійти до зали засідань, але лише для того, аби Роман Домбровський оголосив: “…сільські голови рішення прийняли, центр громади буде у Микільському…”.


Цю пропозицію підтримали шість сільських голів, троє це рішення не підтримали – Володимир Джулай, Надія Невкрита та Аріф Різаєв (Аріф Різаєв, через затримку в дорозі, прибув на нараду із значним запізненням і свою думку щодо пропозиції об’єднання громади висловив в наздогін).

Членам комісії запропонували лише поставити свої підписи у протоколі засідання – взяти участь в обговоренні та голосуванні їм можливості не дали.

Ось так у районній раді приймаються рішення, які зачіпають інтереси усіх жителів, від яких залежить їхня подальша доля – «за зачиненими дверима». І це стає вже традицією, адже районний бюджет теж в цьому році не був оприлюднений в засобах масової інформації, його розмістили на офіційному сайті районної ради. Напевно, це зроблено для того, аби якомога більша кількість жителів нашого району, особливо пенсіонери, «змогли» з ним ознайомитися.

При цьому всьому котрий рік поспіль голова районної ради ігнорує пропозиції окремих депутатів про забезпечення відеосупроводу сесій чи інших засідань, аби усі охочі мали змогу онлайн слідкувати за роботою депутатів, контролювати їхню діяльність, адже депутати районної ради разом із її головою та заступником, – це представники конкретних територій, жителі яких довірили їм представляти їхні інтереси, а не якась закрита каста.

Востаннє така пропозиція надійшла від депутата Сергія Скопича на одному із засідань сесій районної ради. І це абсолютно прийнятна форма роботи. Саме за таким принципом – відкритості – працюють депутати Світловодської міської ради, Власівської селищної ради.

Кожен, хто бажає, може слідкувати за роботою депутатів у реальному часі або ж переглянути відеозапис на ютуб-каналі.
І лише у Світловодській районній раді рішення приймаються підкилимно, на проведення важливих засідань не запрошують журналістів, а якщо і запрошують, то лише тих, хто буде хвалити роботу голови районної ради.


2020 рік для України, для всіх нас є переломним. Він розпочинає відлік життя українців у нових умовах, за новими правилами. Я хочу висловити власну думку з цього приводу. Світловодський район сьогодні, дійсно, втратив багато. Ми (громада Світловодського району) не змогли чотири роки тому зважитися на важливий, відповідальний крок і створити об’єднану громаду в тому вигляді, яка підходила б саме нам. Більше того, ми (громада Світловодського району), аби об’єдналися чотири роки тому, отримали б від держави значну суму коштів, яка обчисляється мільйонами, для розвитку інфраструктури ОТГ. Сьогодні об’єднуватися все одно треба, а коштів держава вже не дасть, тому доведеться розраховувати лише на власний бюджет.
Немає впевненості в тому, що і нині до наших пропозицій дослухаються в обласній державній адміністрації, і 9-го січня (а не 3-го) внесуть відповідні зміни до існуючого Перспективного плану, і ми (Світловодський район) матимемо можливість об’єднатися в єдину громаду.

4 роки тому нашим рішенням було віддати право розпоряджатися майбутнім Світловодщини комусь іншому, зняти із себе цю відповідальність. Але, все ж таки, це було наше рішення – громади мали на це право. А 3-го січня голова районної ради Роман Домбровський знищив у Світловодському районі усі демократичні засади об’єднавчого процесу.

Світлана Калугіна.