Подагра, подагричний артрит

60

Подагра – це гетерогенне захворювання, яке характеризується відкладенням в різних тканинах кристалів уратів у формі моноурату або сечової кислоти.

Подагра – це розповсюджене захворювання як у нашій країні, так і в інших країнах світу. Розповсюдженість захворювання пов’язана із значним вживанням продуктів багатих пуринами (м’ясо, риба ) та алкогольних напоїв, особливо пива.

На подагру хворіють головним чином чоловіки. Перший напад може бути в будь-якому віці, але частіше всього після 40 років. В останні роки почастішали випадки розвитку подагри в молодому віці ( 20-30 років ). У жінок подагра починається в клімактеричному періоді, але вони рідше хворіють, ніж чоловіки.

Основним розвитком подагри є багаторічна гіперурикемія (підвищена сечова кислота в крові), яка може виникати при прийомі ряду лікарських препаратів, таких як: диуретики, саліцилати в малих дозах (ацетилсаліцилова кислота > 2г/добу, нікотинова кислота), а також при деяких захворюваннях, а саме: псоріаз, гіпертонічна хвороба ІІст., мікседема, цукровий діабет, гіперпаратіреоз, токсикоз вагітних, хронічний мієлолейкоз, мієломна хвороба, пернициозна анемія, довготривале голодування.

Гіперурикемія веде до підвищення сечової кислоти в синовіальній рідині, випадіння її у вигляді кристалів з наступним проникненням їх у хрящ та синовіальну оболонку, де вони відкладаються у вигляді кристалів сечокислого натрію. Через дефекти хряща сечова кислота проникає до субхондральної кістки, викликає її деструкцію, і на рентгенівських знімках це видно у вигляді «пробійників». Особливе значення має відкладання сечової кислоти в нирках (ниркова нефропатія), бо ця патологія часто призводить до смерті хворого.

Першим клінічним проявом подагри являється напад гострого артриту, частіше вночі, різкі болі, частіше за все в 1-му плюсне-фаланговому суглобі стопи (великий палець), його припухлість, яскрава гіперемія шкіри. Ці явища швидко наростають, супроводжуються лихоманкою, іноді до 40 гр, ознобом, лейкоцитозом, збільшенням ШОЕ крові.

Біль буває настільки інтенсивною, що хворий навіть не може рухати ногою. Через 5-6 днів ознаки запалення поступово затихають і протягом наступних 5-10 днів у більшості хворих повністю минають ( під дією протизапальних ліків, фіз.процедур ). Надалі гострі напади повторюються з різними інтервалами і захоплюють все більшу кількість суглобів – це стопи, г/ступневі, колінні, ліктьові суглоби, кисті. Одночасно спостерігається болючість та затвердіння п’яточного сухожилля ( ахілове).

Поступово з прогресуванням хвороби розвивається деструкція названих суглобів, виникає вторинний остеоартроз, який значно збільшує деформацію суглобів, порушується хода.

Іншим характерним проявом подагри є відкладення уратів під шкірою, так звані подагричні вузли або тофуси. Вони розвиваються в середньому через 6 років після першого нападу, а в деяких випадках раніше – через 2-3 роки. Розміри бувають різні – від мачинки до невеликого яблука. Окремі тофуси можуть зливатися у великі конгломерати, локалізуються головним чином на стопах ( великий палець, тил стопи, п’ятка ), кистях ( навколо дрібних суглобів та мякишах пальців ), в області п’яточного сухожилля, в колінних та ліктьових суглобах, а також на вушних раковинах.

Таким чином, тофуси є показником давності і тяжкості порушення сечокислого обміну.
Норма вмісту сечової кислоти в крові для чоловіків – 420ммоль/л, для жінок – 360 ммоль/л. При лікуванні сечову кислоту треба тримати в межах 360 ммоль/л без тофусів, та 300 ммоль/л з тофусами. Нижче 200 ммоль/л сечова кислота не повинна бути.

Основи лікування:
– на першому місці дієта: обмеженість м’ясних (особливо свинина,курятина, жирна птиця), рибних продуктів, бобових, грибів, із фруктів малини, міцна кава та чай.
– Не вживати алкогольні напої.
– Збільшити об’єм випитої рідини (до 2-3 л на день).
– Лікування лікарськими препаратами, які зменшують гіперурикемію і зменшують синтез сечової кислоти, а також протизапальними препаратами.
– Фізіотерапевтичні процедури.
– Санаторно – курортне лікування (опорно- рухового профілю), це Знам’янка, Куяльник (Одеса), Хмельник, Бердянськ.

При виявленні перших ознак захворювання своєчасно звертати до
лікаря-ревматолога та сімейного лікаря.

Наталія Мунтян, лікар – ревматолог Світловодської ЦРЛ

Поширити
"Вісті Світловодщини"