Поговоримо про донорство

    139

    Готуючи будь-які матеріали, присвячені донорству, найчастіше мову починають з тлумачення самого слова, яке у перекладі з латинської означає “дарувати”. По-суті донор дарує життя – чи то кров, чи то частини органів, чи самі органи. Напевне, не помилюся, якщо припущу, що для пересічного українця донорство у першу чергу асоціюється з донорством крові. Це спричинено тим, що 30-40 років тому донорство крові було досить таки популярним явищем серед населення країни, хоч і мотиви здавати кров у кожного були різні – вигідне соціальне забезпечення або просто благородне бажання. Чи змінилася ситуація сьогодні, чи вистачає необхідних матеріалів нашому пунктові переливання крові ми запитали у виконуючого обов’язки завідуючого пунктом переливання крові Сергія Шовкопляса.
    – Питання, яке напрошується саме по собі – чи вистачає донорів? Чи не зменшилася їхня кількість останнім часом?
    – На щастя, донорів вистачає. Існує три групи донорів – платні (ті, які отримують гроші за кров та її компоненти), безоплатні, які надають кров та її компоненти безкоштовно та донори, яких знаходять самі пацієнти. За рахунок цих категорій нам вдається здійснювати запас крові. У нашому пункті переливання крові здійснюється збір крові та її зберігання. Але аналіз на інфекційні захворювання проводиться у Кропивницькому, куди щосереди направляються зразки крові.
    – Чи трапляється так, що необхідної групи крові немає в наявності?
    – Буває. Найчастіше це трапляється з рідкісними групами крові з негативним резусом. Багато флаконів цих груп крові ми не зберігаємо, оскільки вартість 1 гемокону (флакону для забору та зберігання крові) близько 100 грн., а термін життя еритроцитів – 30 днів. Якщо термін придатності вичерпався кров утилізується Щомісяця на контейнери для забору крові витрачається близько 5000 грн. Обов’язково 1-2 флакони крові з негативним резусом завжди є в наявності, але якщо її не вистачає, за необхідним ми звертаємося до Кременчуцького пункту переливання крові, оскільки він значно ближче нашого обласного центру.
    – А чи спостерігається потреба донорів, чи виникає необхідність привертати увагу громадськості для популяризації донорства?
    – Донори потрібні завжди. І дуже добре, що ми гостро не відчуваємо їх браку. Проте не зайвим буде запросити до цієї благородної справи. Донором може бути здорова людина старша 18 років. Детально про соціальне забезпечення та переваги донорства крові розкажуть медичні працівники пункту переливання крові, до яких Ви можете звернутися, у разі виникнення бажання стати донором.
    – Коли мова йде про донорство крові, часто точаться розмови про те, що здаючи кров донор може “упіймати” інфекційну хворобу. Це так?
    – Стовідсотково ні. Для кожного донора свій контейнер, система і голка. Умови забору крові – стерильні. Сьогодні набагато легше заразитися інфекційною хворобою у перукарні чи манікюрному кабінеті.
    – Скільки донорів щороку здають кров у очолюваному вами пункті переливання крові?
    – Близько 700-800 чоловік. Загалом, на кожного жителя міста і району приходиться близько 5 мл крові, і це хороший показник. Серед пунктів переливання крові Кіровоградщини, ми стабільно займаємо 3-4 місце по рівню забезпечення населення кров’ю та її компонентами, на ряду з Кропивницьким та Олександрією. Звісно, хочеться вірити у те, що матеріальне забезпечення ставатиме кращим, хоча підкреслю – усім необхідним ми забезпечені.
    Ніна Сокуренко.