Право на додаткову оплачувану відпустку одинокій працюючій матері

90

До Світловодського бюро правової допомоги звернулася громадянка М. з проханням надати правову консультацію, чи має вона право на додаткову оплачувану відпустку, як одинока мати, яка працює. З цього питання консультує Алла Мирошник начальник відділу «Світловодське бюро правової допомоги» Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР та ст.182-1 Кодексу законів про працю України жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі, й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. При цьому поділу на частини ця відпустка не підлягає, вона надається повною тривалістю (10 календарних днів).

Додаткова відпустка, передбачена ст. 19 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР є соціальною і не належить до виду щорічних, тому вона може надаватись у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини .

Визначення поняття «одинока матір» наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР. Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Отже до категорії одинокої матері належить: жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, i жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена). Зазначене визначення терміна «одинока мати» застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Чинне законодавство не містить переліку документів, які потрібно пред’явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку може бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Для отримання додаткової соціальної відпустки одинока мати, тобто жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцт­ві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, надає роботодавцеві: копію свідоцтва про народження дитини; довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, – копію свідоцтва про народження дитини та копію свідоцтва про смерть чоловіка.

Отже, якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, вона підтверджує це довідкою з органів реєстрації актів громадянського стану. Розлученій жінці, якщо батько не бере участі у вихованні дитини необхідно надати роботодавцю: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Пред’явлення лише копії свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки з ЖЕО про реєстрацію місця проживання, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Додаткову соціальну відпустку можна використовувати і за минулий час. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. У разі коли працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як встановлено ст. 24 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР та п.2 ст.182-1 КЗПП України визначено право жінки за наявності декількох підстав для надання такої додаткової відпустки в кількості 17 календарних днів. Згідно статті 19 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР до таких підстав відносяться: жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років; жінка, яка має дитину-інваліда; жінка, яка усиновила дитину; одинока мати; батько, який виховує дитину без матері (у т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); особа, яка взяла дитину під опіку.

Так, одинока мати, в якої дитина є інвалідом, має право на таку відпустку за двома підставами (17 календарних днів): жінка, яка має дитину-інваліда та одинока мати. Якщо одинока мати виховує здорову дитину (мається на увазі не дитину-інваліда), соціальна відпустка надається за однією підставою (10 календарних днів).У разі, коли одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, така відпустка надається за двома підставами: жінка, яка має двох дітей віком до 15 років, та одинока мати. Жінка, яка має усиновлену дитину і одночасно є одинокою матір’ю (вдовою), користується правом на таку відпустку за двома підставами (17 календарних днів): жінка, яка всиновила дитину, та одинока мати. Якщо одинока мати виховує двох дітей віком 16 і 17 років, вона має право на цю відпустку за однією підставою (тривалістю 10 календарних днів). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Поширити
"Вісті Світловодщини"