Про тих, хто будує та рухається вперед

127

11 серпня будівельники України відзначили своє професійне свято. З цієї нагоди ми відвідали Головний завод ЗБВ ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром» та поспілкувалися з директором Михайлом Бур’янським про сьогодення підприємства, здобутки і плани на майбутнє та, звичайно, про людей, які своєю важкою і відповідальною працею наповнюють завод життям, ритмом, у якому він діє трохи більше 55 років.
– Михайле Миколайовичу, у серпні минулого року завод відзначив ювілейні 55 років від дня заснування. Це досить поважний вік. Розкажіть про його роботу сьогодні. Які проекти ви завершили, над чим працюєте зараз?
– Професійне свято Об’єднання “Дніпроенергобудпром” відзначає, зайнявши вигідні позиції – маємо роботу на нинішній рік та вже успішно завершені проекти. Це і виконання замовлення на продукцію заводу КШМБ для будівництва приміщень під медичні установи. В рамках президентської ініціативи «Доступна медицина», було збудовано та здано в експлуатацію 24 медичних заклади. Залізобетонні вироби Об’єднання використовувалися у будівництві медичних закладів на Полтавщині, Черкащині та Чернігівщині. Також ми виконуємо замовлення агропромислової групи «Пан Курчак». Це бетонні плити для будівництва більше як 20 будівель сільськогосподарського призначення. Зараз ведуться перемовини з двома підприємствами Дніпропетровщини та Чер­кащини щодо замовлення для спорудження сільськогосподарських будівель.
Окремо хочеться розповісти і про ще один вагомий для нашого підприємства проект. Це – виготовлення плит підвищеної міцності, які завод поставляв для будівництва «Контейнерного терміналу Одеса». Плити 1 П60.20—37-А800 здатні витримувати колосальне навантаження – 250 тонн на квадратний метр. Крім того, вони стійкі до агресивного впливу навколишнього середовища, як, наприклад, морська вода чи атмосферні явища. Тобто, під час їхньої розробки було враховано, що плити використовуватимуться у прибережній зоні та ще й мають витримувати постійне навантаження. Усі технічні випробування було успішно проведено, плиту запатентовано та поставлено на серійне виробництво. Над цією розробкою наші технічні спеціалісти працювали спільно з одеською проектною організацією «Марін Проект Інтернешнл». Сьогодні в Україні та близькому зарубіжжі аналогів серед лінійних дорожніх плит немає.
– З якими труднощами доводиться зіштовхуватися у процесі виробництва і збуту продукції?
– По-перше, це великі транспортні витрати. Свого часу підприємство було вимушене відмовитися від водного транспортування продукції, хоча маємо причал, який був у роботі багато років. На сьогодні оптимальним для транспортування залишається залізничне сполучення, на якому відвантаження готової продукції відбувається щоденно.
По-друге – вітчизняні нерудні матеріали, які є неконкурентними у порівнянні із іноземними аналогами. Купити цемент у Турції, Білорусі чи Молдові значно дешевше, ніж в Україні. Це, звичайно, стримує розвиток галузі. Але ринок постійно вимагає інновацій, і щоб іти в ногу, слід змінюватися, розвиватися, вносити в роботу необхідні корективи. Якщо взяти за приклад продукцію заводу швидкомонтованих будівель, який займався конструкцією медичних закладів, про які ми говорили вище, то тут кожне замовлення вимагає індивідуального підходу і конструкторів, які розробляють проекти, і робітників, які вводять об’єкт в експлуатацію.
Звичайно, на виробництві мають лишатися традиційні елементи. Для нашого підприємства такими є триступеневий контроль якості, який вперше ввели ще в часи, коли завод займався будівництвом енергетичних об’єктів. На кожному етапі проводиться відбір зразків нерудних матеріалів – цементу, щебеню, піску; контролюється якість металів. У своїх лабораторіях ми проводимо незалежні випробовування, і, на жаль, трапляється виявляти неякісні матеріали – буває, повертаємо метал, а цемент використовуємо для розчинів нижчої якості.
– Сьогодення ставить перед заводом нові завдання та виклики. Наскільки успішно їх вдається вирішувати?
– Без відданості заводу, який для багатьох став рідним, без працьовитості, що є характерною рисою наших працівників, уміння та бажання перелаштовуватися і рухатися вперед нам навряд чи вдавалося б виконувати свою роботу якісно. І за це щира вдячність нашим робітникам, які нерідко династіями працюють на заводі. Це родини Матвієнків, Гусєвих, Кіріченків, Духнів. Можна згадати й династію нашого генерального директора Івана Едуардовича Марона, який усе життя присвятив підприємству, разом з ним завод вистояв у скрутні часи, а сьогодні тут працюють його сини: Олег Іванович – перший заступник генерального директора-директор заводу КШМБ та Ігор Іванович – перший заступник генерального директора з капітального будівництва.
Загалом ми підтримуємо зв’язки і з нашими ветеранами, які своє трудове життя віддали заводу, а нині перебувають на заслуженому відпочинку. Користуючись нагодою, хочу привітати з юві­лей­ним 90-им днем народження колишнього головного конструктора Борзяєва Володимира Георгійовича, подякувати йому за трудові роки та побажати міцного здоров’я і родинного затишку.
А ще хочу привітати з ювілейним днем народження тендітну жінку, начальника цеху №3 Балан Наталію Валентинівну. У своєму цеху вона – єдина жінка, та ще й керівник, але її поважають та люблять підлеглі.
Сьогодні на заводі працює багато молодих працівників. Середній вік – 35-40 років. Можу сказати, що й інженерний і робітничий склад значно омолодилися за останні два роки – прийшли молоді формувальники, зварювальники.
Середня зар­плата на підприємстві – більше 8 тис. грн. Крім того, вирішується багато соціальних питань. У цьому році пільгові путівки для сімейного відпочинку отримали більше 60 працівників заводу.
Хочеться відзначити роботу комерційного відділу, яким керує Ярослав Джумало. Завдяки їхній наполегливій роботі завод забезпечується замовленнями.
А ще висловлюю вдячність за активну позицію та небайдужість профспілковій організації заводу, яку очолює Галина Козубенко – разом нам вдається вирішити чимало важливих для членів трудового колективу питань.
З виробничим процесом мене ознайомив головний інженер заводу Борис Караченцев. Отже для виготовлення продукції використовується місцевий щебінь, який подається у цехи прямо з кар’єру. У бетонозмішувальному цеху, яким керує Володимир Даценко, знають близько 200 рецептів бетонних сумішей, кожен з яких має своє призначення. Процеси приготування та дозування цементу автоматизовані. Серце заводу – формувальний цех, який очолює Григорій Духно. Тут бетон з рідкої маси перетворюється у готову продукцію, проходячи усі необхідні етапи – від формування до просушки. І якщо цей цех – серце заводу, то у металічному цеху, яким керує Наталія Балан, проходить серйозний процес підготовки виробництва, робота з нестандартним обладнанням, тут закладається міцний скелет продукції.
Вже готові опори, бордюри, плити різних форм та конструкцій зберігаються на складі. Саме відвантажувальний цех, яким керує Микола Кіріченко, виконує не менш важливу роботу по відвантаженню готової продукції з цеху на склад та відправленню до замовників.
Користуючись нагодою щиро вітаємо працівників Головного заводу ЗБВ ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром» з професійним святом та 56-ю річницею від дня заснування заводу, яку відзначатимуть найближчим часом. Бажаємо вам нових досягнень у роботі, цікавих та високооплачуваних замовлень, а також благополуччя та щастя вашим родинам!
Ніна Сокуренко.

Поширити
"Вісті Світловодщини"