Твої очі, мов згаслі вуглини

385

Твої очі, мов згаслі вуглини,
В них немає любові, тепла.
Розгубила тебе по краплині
І все те, ради чого жила.

Не лишила для себе ні миті.
Ні хвилини того, що було.
В голові – лиш картини розмиті,
Мов спітніле від холоду скло.

Як картину, на пам’ять залишу
Твій розмитий в пітьмі силует.
Там, де хвиля світанок колише,
На піску напишу твій портрет.