Весняне сонце

140

Закутавшись у теплий плед,
Я сяду біля підвіконня –
Не треба купувать білет,
Щоб тут погрітись на осонні.

Весняне сонце у вікні,
Його проміння тепле, ніжне,
І стане сонно так мені,
Хоч за вікном замети сніжні.

Я зацілована теплом,
Я заколихана вітрами
І у дрімоти під крилом
Мандрую чарівними снами.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.