Вода, яка дарує світло

22 грудня енергетики України святкують своє професійне свято. Напередодні Дня енергетика редакція газети побувала на одному із найбільших підприємств Світловодщини – філії «Кременчуцька ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго», аби особисто пересвідчитися, як триває реконструкція гідрообладнання та поспілкуватися з працівниками цього підприємства.

153

Під час нашої розмови керівник філії Сергій Яременко зазначив, що сьогодні Кременчуцька ГЕС – це візитівка Світловодщини, бо і саме місто Світловодськ фактично з’явилося завдяки будівництву станції.

– Стала робота підприємства у повній мірі залежить від людей, які її обслуговують. Працівники Кременчуцької ГЕС робили і роблять великий внесок у стабільне функціонування та розвиток енергетичної галузі України, – сказав Сергій Яременко. – Станція Кременчуцької ГЕС є досить потужним об’єктом з точки зору технічної експлуатації гідроагреатів, і експлуатації безпосередньо греблі. Нині триває реконструкція основних агрегатів станції, що дає впевненість у подальшій стабільній роботі Кременчуцької ГЕС. Після реконструкції потужність станції збільшиться, фактично, на потужність ще одного гідроагрегату – додатково буде виробляти 60 МВт. Для порівняння: наприклад, потужність Кіровоградської ТЕЦ становить 5 МВт.

Сьогодні компанія ставить перед нами високі завдання, але я впевнений, ми їх успішно виконаємо. Хочу зазначити, що нинішня реконструкція відбувається частково і за кошти Світового та Європейського банків. А якщо є проекти цих фінансових структур, то в енергетичну сферу нашої держави вкладаються серйозні інвестиції. За результатами роботи зі Світовим банком наша компанія «Укргідроенерго» визнана однією з кращих і увійшла до десятки найуспішніших проектів Світового банку.

На станції працює колектив однодумців, основним завданням яких є забезпечення сталої роботи Кременчуцької ГЕС. Сьогодні важко вирізнити окремих спеціалістів-енергетиків, бо за багато років на ГЕСі сформувався колектив висококваліфікованих спеціалістів, які є кращими у своїй професії. Тому я хочу всіх привітати з професійним святом, побажати і надалі бути відданими своїй професії, пишатися тим, що ви є енергетиками – людьми, які забезпечують енергетичну і економічну стабільність нашої держави.

З особливими словами вдячності звертаюся до ветеранів енергетичної сфери, які будували Кременчуцьку ГЕС, вводили її в експлуатацію і багато років свого життя віддали нашій станції, обслуговуючи її. Серед них – голова комітету ветеранів Кременчуцької ГЕС Петро Іванович Курач, Іван Гаврилович Попов, Семен Ізраілович Поташник та багато інших. Вітаю всіх зі святом, бажаю подальшого натхнення, а головне – миру, економічної стабільності, а також особис­того щастя і всього щонайкращого.

Я також зустрілася з начальником виробничо-технічного сектору філії «Кременчуцька ГЕС» ПАТ «Ургідроенерго» Ігорем Ясененком, який розповів про хід реконструкції цього гідрооб’єкту.

– Нині, в рамках реалізації Проекту реабілітації гідро­електростанцій Дніпровського Каскаду, який частково фінансується Світовим Банком, здійснюється реконструкція основного і допоміжного обладнання Кременчуцької ГЕС, – зазначив Ігор Ясененко. – З часу будівництва Кременчуцької ГЕС станція пройшла вже декілька етапів реконструкції, – зазначає мій співрозмовник. – Після завершення першого етапу реконструкції, перехідного періоду між першим і другим етапами, триває другий етап реконструкції. В перспективі, по закінченню другого етапу, планується провести і третій етап. Термін завершення другого етапу реконструкції розрахований до 2024 року. Після цього частина обладнання, якій не буде проведена реконструкція, перейде в третій етап, до якого крім гідротехнічних споруд буде включена час­тина обладнання, реконструкція якого здійснювалась під час першого етапу. Такий підхід пояснюється необхідніс­тю виконувати заміну мікропроцесорного обладнання, термін експлуатації якого обмежено 15 роками. На сьогоднішній день виконані значні обсяги реконструктивних робіт. Так, за цей час завершили реконструкцію п’яти із дванадцяти агрегатів.

Крім гідроагрегатів у цьому році станція завершує ще один проект по реконструкції – реєстратора аварійних подій. Сьогодні на станції для фіксації параметрів коротких замикань на лініях та інших приєднаннях використовуються осцилографи, яким вже понад 50 років. За цей час дане обладнання вже фізично і морально застаріле, тож є необхідність переходу на більш сучасне мікропроцесорне обладнання. Такими є сучасні модифікації реєструючих пристроїв «Рікон». З переходом на них ми матимемо можливість отримувати в оперативному режимі необхідну інформацію про процеси, які відбуваються на лінії під час поштовхів напруги або коротких замикань. Під час реконструції гідроагрегатів стало зрозуміло, що і гідроелектростанція потребує комплексної реконструкції, зважаючи на більш як піввікову безперебійну роботу. Це і обладнання ліній, і обладнання власних потреб, гідромеханічне обладнання тощо.

Поки що без змін залишається залізобетонна конструкція станції, яка з роками лише покращує свої показники.

– За Вашими прогнозами, коли почнеться третій етап реконструкції, адже зрозуміло, що роботи ще багато?

– На станції розроблені пускові комплекси з переліком робіт та визначеним терміном по їх впровадженню. В повному обсязі впровадити всі пускові комплекси з дотриманням процедуру проведення тендерів складно. Тому прогнозувати, коли розпочнеться третій етап реконструкції, сьогодні важко. Не будемо загадувати так далеко, дочекаємося 2024 року – закінчення другого етапу.

Нагадаю нашим читачам, що Кременчуцька ГЕС введена в експлуатацію у 1959 році, коли був запущений 1-й агрегат.

Через рік, у жовтні, в експлуатацію ввели останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС.

Водосховище Кременчуцької ГЕС — одне з найбільших в Україні і головна окраса нашого міста та кількох сусідніх сіл.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Кременчуцької ГЕС — 12,4 км, пропускна здатність — 24000 м³/сек. На Кременчуцькій ГЕС встановлено 12 вертикальних гідроагрегатів загальною потужністю 692 МВт. Турбіни — поворотно-лопаткового типу, потужністю 58 МВт (напір 14,2 м), виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна). Генератори — зонтичного типу, потужністю 57,2 МВт (8 шт) та 60 МВт (5 шт) і напругою — 13,8 кВ, виробництва НВО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна). Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн кВт.г. при напорі 14,2м.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.