“Втікаю”

226
Реклама

Втікаю… Від усіх я утікаю
Туди, де степ,
Де видно небосхил.
На волю сміх і сльози
Випускаю,
Бо втримать їх
Не маю більше сил.

Я випускаю ненависть
І ніжність,
Прокляття і молитву,
Злість і страх.
Все те, що між собою
Несумісне,
Що спалює мене на попіл, прах.

Втікаю… Я від тебе утікаю,
Від тебе чи від себе – не збагну.
Тебе-себе на волю відпускаю.
Я відпускаю мить,
На двох одну.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.