“Я щомиті тебе забуваю”

148

Я щодня, щохвилини, щомиті тебе забуваю,
Мов з обличчя змиваю набридлий усім макіяж.
По шматочках розбите життя я до купи збираю –
Повертаю до болю знайомий мені антураж.

Я почну все спочатку, неначе не було невдачі,
І на аркуші чистім я знов напишу про любов.
Щось шепоче камін, на стіні тінь від вогнища скаче…
Щоб почати все знову, я вивчу хоч сто молитов.

Ти все далі і далі, самотність для мене – спасіння.
Час очистити душу від фальші, від зайвих проблем.
Ти – минуле моє, моя помилка, досвід безцінний,
Я щодня, щохвилини, щомиті прощаю тебе.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.