Як визнати особу безвісно відсутньою або оголосити померлою?

111

До Світловодського бюро правової допомоги часто звертаються громадяни  з проханням надати правову консультацію по питанню у сфері цивільного законодавства, а саме : «Як визнати особу безвісно відсутньою або оголосити померлою?».

З цього питання консультує Алла Мирошник  начальник відділу «Світловодське бюро правової допомоги» Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для третіх осіб, так і для майна самої фізичної особи. Саме для запобігання таким наслідкам Цивільним кодексом України надано можливість зацікавленим особам в установленому порядку визнати фізичну особу безвісно відсутньою.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинні бути наявними наступні умови:

  • відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи;
  • відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року;
  • неможливість установлення місця перебування фізичної особи (в такому разі відповідно до  ч. 2 ст. 43 ЦК України, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

     Оголошення особи померлою на відміну від визнання особи безвісно відсутньою, можливе, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Хоча є обставини, коли це можна зробити і раніше, а саме якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, відповідно до  ч. 1 ст. 46 ЦК України.

Оголошення померлою особу, яка пропала в зоні бойових дій (АТО). Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд може оголосити особу померлою, яка пропала безвісті у зв’язку з воєнними діями через два роки, але в разі, коли є конкретні обставини (був бій, і не повернувся, пішов у розвідку і не повернувся тощо), то в такому разі особа може бути оголошена померлою після спливу шести місяців, не раніше.

Варто наголосити, що відповідно до ч. 3 ст. 46 Цивільного Кодексу України особа, яка визнається померлою у зв’язку з воєнними діями, може бути визнана такою з дня її вірогідної смерті, а не з того дня, коли рішення суду набуде чинності. Це важливо, тому, що і виплати будуть призначатися сім’ї від дати визнання особи померлою.

Відповідно  до ст. 246 Цивільно процесуального кодексу України, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, потрібно подати відповідну заяву до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Так, статтею 247 ЦПК України передбачено, що в заяві повинно бути зазначено:

–  для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою   або оголосити її померлою;

– обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або      обставини, що загрожували смер тю фізичній особі, яка пропала безвісти, або  обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного  випадку.

Наслідки визнання особи безвісно відсутньою. 

Після набрання законної сили рішення суду, про визнання особи безвісно відсутньою, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦК України, в дію вступає нотаріус, який за останнім місцем проживання особи описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Варто зазначити, що і суд, перед розглядом справи, вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ч. 2 ст. 248 ЦПК України). Така опіка, може бути встановлена і до прийняття рішення суду, за заявою до нотаріуса заінтересованої особи або органу опіки та піклування, відповідно до  ч. 2 ст. 44 ЦК України.

В результаті, після встановлення опіки, опікун, якого призначено, над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах (ч. 3 ст. 44 ЦК України).

 

Наслідки оголошення особи померлою.

Перш за все, заявнику не потрібно самому брати рішення суду і йти з ним по різноманітним органам, щоб отримати спадок, ч. 2 ст. 242 ЦПК України визначено, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, – відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до ст. 47 ЦК України, оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою,  не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Така заборона на відчуження нерухомого майна встановлюється нотаріусом, коли той видає свідоцтво на спадщину.

 Для отримання безоплатних правових консультацій звертайтеся до «Світловодського бюро правової допомоги» Олександрійського місцевого центру з надання БВПД  за адресою : м.Світловодськ вул. Павлівська 13а  тел. 2-25-35 моб.0977858417. Робочі дні  понеділок -пятниця з 8 год.00 хв. до 17 год. 00хв.

Поширити
"Вісті Світловодщини"