“Яка чудова прохолодна ніч”

41

Яка чудова прохолодна ніч,
Лиш вітер стиха лист верби тріпоче.
З минулим я зустрілась віч-на-віч.
Воно мені про тебе щось шепоче.

Вдивляюсь в зорі, у нічну імлу,
Немов себе побачить сподіваюсь.
Спалила міст, розвіяла золу –
Я повернуть тебе не намагаюсь.

Хай зорі мерехтять у небесах,
Мені від того не стає тепліше.
Лиш серце б’ється, мов хто на списах
Його підняв і помирать залишив.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.