Заплющу очі

215

Заплющу очі і ти знову поруч,
І вже немає відстані між нами.
Все інше – неважливо, все, мов порох,
Весняний вітер рознесе степами.

Не хочу відкривати очі – чуєш,
Як тихо щось шепоче теплий вечір.
Нашу коротку зустріч він вартує,
А я йому у цьому не перечу.

Мовчить вечірня тиша стоголоса,
Лиш стукають десь на стовпі лелеки.
Прощаючись, торкнусь твого волосся,
Розплющу очі – і ти знов далеко.

Поширити
Редактор газети «Вісті Світловодщини», журналіст.