Згідно із Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу»

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.

133

Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Кожен військовослужбовець несе особисту відповідальність за захист своєї Батьківщини. Він зобов’язаний проходити військову службу впродовж встановленого законом терміну й у визначеному військовим командуванням місці, суворо дотримуючись правил залишення розташування військової частини або місця служби, добросовісно виконувати вимоги законів, статутів Збройних сил України і Військової присяги, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Дотримання порядку проходження військової служби є важливою умовою забезпечення боєздатності і бойової готовності Збройних сил України, інших військових формувань.

Останнім часом серед військовослужбовців військової служби за контрактом зросла кількість військовослужбовців, які ухиляються від проходження військової служби, шляхом самовільного залишення військової частини.

Переховуючись від слідства, військовослужбовці не зможуть уникнути кримінальної відповідальності за скоєний військовий злочин, передбачений статтями 407, 408, 409 Кримінального кодексу України. Більше того, діючи протиправно, військовослужбовці з кожним днем лише обтяжують свою провину та ускладнюють ситуацію, яка у подальшому може унеможливити застосування судом заходів, які пом’якшують покарання.

Так, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, з метою тимчасового ухилення від несення обов’язків військової служби в умовах особливого періоду, 05.05.2016 року самовільно залишив військову частину та був відсутній за місцем проходження військової служби до 27.06.2016 року, проводячи вказаний період часу на власний розсуд. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та щире каяття, 14.07.2016 р. суд визнав військовослужбовця винним у скоєнні злочину і його дії кваліфікував за ч. 4 ст.407 Кримінального кодексу України – самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

06.01.2017р. військовослужбовця засуджено за ч. 1 ст.408 КК України (дезертирство) у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 рік, який 09.10.2014р. всупереч вимог ст.ст.1,2 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд, про своє місце знаходження до органів військового управління не повідомляв.

Військовий комісаріат звертається до усіх військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, або місце служби, з пропозицією скористатися можливістю повернутися до повноцінного життя і добровільно звернутися до найближчої військової прокуратури чи військового комісаріату із зізнанням та поясненням причин відсутності на військовій службі. Пропонуємо батькам, друзям та родичам військовослужбовців допомогти своїм близьким людям виправити помилку, перестати переховуватися від слідства.

Поширити
"Вісті Світловодщини"