Зустріч із живим класиком

Живий класик, поет Іван Драч, котрому вже за вісімдесят, відвідав Кропивницький і мав живе спілкування із студентами та викладачами місцевого педуніверситету ім. Володимира Винниченка. На зустріч з поетом прийшли також письменники, краєзнавці, не лише обласного центру, але й Знам’янки та Олександрії.

86
Реклама

Перший вірш, якого він прочитав перед завороженою аудиторією, був присвячений нашому земляку, а його доброму знайомому поету і керівнику Національного центру «Мала академія наук України» Олексію Довгому, який нещодавно пішов із життя.

Про свій зв’язок з нашим краєм він почав з розповіді про часті відвідини Павлиша, в час коли працював над п’єсою, присвяченою Василю Сухомлинському «Дума про вчителя». Івану Федоровичу довелося відповісти на чимало цікавих, а подекуди й простодушних запитань молодих філологів та гостей заходу.

Особливо цікаво було слухати розповідь про його дружбу із Сергієм Параджановим, участь у зйомках легендарного фільму «Тіні забутих предків» та ще багато цікавого. Поет зазначив, що є надзвичайно «заздрісним» чоловіком, оскільки заздрить тим, хто більше прочитав книг, хто більше знає, хто краще пише. Не заздрив тільки Миколі Вінграновському, котрого Бог не просто поцілував, а обцілував усього, настільки це була талановита людина. Своїми вчителями на поетичній ниві Іван Драч вважає Тичину і Рильського.

Зараз класик працює над сценарієм про Михайла Грушевського. А ще – п’єсою «Довженко, Сталін і баби». Каже надихнула на останню доволі інтимна інформація про те, як мати Олександра Петровича приїхала до Москви і мила сину голову курячим яйцем. Як їй довелося певний час доволі непросто жити в оточенні дружини Довженка Юлії Солнцевої, її матері і ще одної жінки – служниці. Говорив гість і про перспективи українсько-російських відносин, наголошуючи на їх складності.

Найзаповітніша мрія Героя України й першого керівника Народного Руху України, щоб у нашій державі перестала литися кров і припинилася війна.

Власне, за Миколою Жулинським можемо повторити: «Поетичне дихання Івана Драча сьогодні таке ж, як і в дебютні шістдесяті, – прискорене, нервово-імпульсивне, наче поет поспішає вибратися на вершину осягнення якоїсь винятково важливої істини чи абсолютного знання».

Насамкінець додам, що молодечо й завзято зустріч з мудрим, але юним душею Іваном Драчем провів літературознавець, професор Григорій Клочек.

Федір Шепель, місто Кропивницький.

Поширити
"Вісті Світловодщини"